Як каже директор Луцького районного будинку культури Степан Цика, у кожному селі є немало співучих родин, де пісні переходять від бабусь до дітей, внуків...
Як каже директор Луцького районного будинку культури Степан Цика, у кожному селі є немало співучих родин, де пісні переходять від бабусь до дітей, внуків. А якщо вести мову про ті родини, які вже здобули визнання на сільських, районній сценах та й за межами Волині, то таких у Луцькому районі мають понад 20. У селі Ратнів добре знаний і шанований родинний ансамбль Вощіюк-Гайових, в якому об’єдналися ще 10 років тому три покоління. Тон у піснях задає найповажніша Любов Іларіонівна, що має співучу душу. Щиру залюбленість у пісню вона передала доньці та внукам. Її донька Оксана — директор народного дому “Просвіта” у Ратневі. Співають разом з мамою та бабусею Олена Гайова та Віта Вощіюк — студентки Волинського училища культури і мистецтв, учні Ратнівської загальноосвітньої школи Любов Вощіюк і Микола Гайовий. А ще мають Любов Іларіонівна та Оксана Віталіївна вишиті сорочки, що передаються в родині як реліквія. В одній з них мама Любові Іларіонівни — Секлета Іванівна співала у просвітянському хорі у 1927 році. Сімейне тріо Борисів із Торчина, то, можна сказати, професіонали. Тетяна Володимирівна — мама двох доньок Ірини та Катерини — викладач по класу бандури у Торчинській музшколі. Вже й донька Катерина там працює, вчить дітей грі на бандурі і сама вчиться в Рівненському інституті мистецтв. Наймолодша в родині Ірина — учениця Маяківської школи-інтернату з поглибленим вивченням іноземної мови, і на бандурі грає, і співає, і вже встигла здобути творчі перемоги на фестивалях і конкурсах “Золоте зернятко” та “Золота підкова”. А ще аплодували цьому співучому сімейному тріо на міжнародних фестивалях родинної творчості у Польщі — “Музика плюс родина” та “Прикордонні зустрічі”. А родинне тріо Шкорупських з Лища може похвалитися творчою перемогою на Всеукраїнському фестивалі “Родинні скарби України”, бо повернулися з Києва лауреатами. У Віталія Васильовича Шкорупського неспокійна робота сільського голови, дружина — Любов Олексіївна завідує будинком побуту в селі, донька Наталія добре і в загальноосвітній школі навчається, і в музичній, любить малювати, вишивати і, звичайно ж, співати разом з батьками. У директора Шепельського будинку культури Тетяни Христін три доньки: Олена — педагог, Руслана — студентка Волинського держуніверситету імені Лесі Українки, а Оксана в місцевій школі навчається. Голоси мають від Бога, а любов до пісні — від мами. Серед співучих родин — сестри Ольга Кравчук та Оксана Марушко з Сарнівки, родина Прийм з Рокинь, в якій пісня полонила батька — Петра Євгеновича, маму — Лілію Іванівну, доньку Ілону, сина Євгена і внучку Владу, сім’я Литвинчуків з Шепеля, в якій грають і співають батько — Геннадій Володимирович, мама — Олена Дмитрівна, сини Анатолій та Віктор. Як бачимо, пісенну естафету бабусь, дідусів підхоплюють онуки, співають разом батьки і діти. І пісня наша, українська, народна, з глибинних джерел творчості, і сучасна, створена талановитими поетами і композиторами, знаходить дорогу до людських сердець. Анастасія ВОЛОШКО.
