ЗАНЬКІВЧАНИ, ЯК ЗАВЖДИ, НА ВИСОТІ

Приїзд до Луцька Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької завжди стає подією для волинських театралів. От і цього разу малі гастролі львів’ян, які тривали всього два дні, викликали чималий інтерес. Задовго до початку вистав у касі не було квитків.
У минулий четвер лучани мали змогу побачити сценічну версію відомого роману французького письменника Гі де Мопасана “Любий друг”, твору, яким зачитувалось старше покоління і який є в програмі зарубіжної літератури у нинішніх старшокласників і студентів. Можливо, тому на перегляд вистави прийшло чимало молоді. І навіть сорокахвилинне запізнення початку спектаклю (по дорозі зі Львова зламався автомобіль, що віз декорації) не викликало в людей жодних нарікань. Усі були налаштовані на свято.
І очікування публіки справдились. “Прочитання” Гі де Мопасана автором інсценівки Іваном Прутом, режисером-постановником, народною артисткою України Аллою Бабенко було оригінальним і навіть несподіваним. Іронія, гумор, цікаві режисерські прийоми і повороти давали ключ до значно глибшого розуміння твору, аніж це сприймалося в студентські літа. Вражав і феєрверк акторських творчих знахідок, зокрема, виконавців головних ролей Ореста Гарди, заслужених артистів України Любові Боровської, Григорія Шумейка та інших.
— Львівська театральна школа — це вишуканий смак, особлива шляхетність, високий професіоналізм,— прокоментувала в антракті роботу колег “по цеху” артистка обласної філармонії, заслужена артистка України Галина Кажан.
Розділяли цю точку зору й глядачі, хоча у залі була не лише “рафінована” театральна публіка, а й чимало людей, яких театралами назвати важко. З передніх, престижних рядів, незважаючи на озвучене перед початком прохання вимкнути мобільні телефони, вони все ж озивалися. З “гальорки”, де квитки дешевші, раз по раз лунали розв’язні добродушні схвальні репліки-коментарі. Як видно, кожен прилучається до театру у свій спосіб. Загалом же у залі панувала тепла і щира атмосфера, що відзначив по закінченню спектаклю, дякуючи від імені його учасників глядачам за гарний прийом, заслужений артист України Юрій Брилинський.
Ну, а вдячна публіка, після тривалих і гучних оплесків залишаючи зал, жваво обговорювала спектакль. Усі, з ким довелось розмовляти, відзначали, що події й характери, відображені в ньому, дуже виразно перегукуються з сьогоденням, з нашою реальністю, проблемами і бідами.
Наступного дня заньківчани порадували публіку ще однією дуже цікавою роботою — постановкою тепер уже української класики — хрестоматійним романом Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, інсценування Григорія Макарчука. Твір читаний-перечитаний, але знову — приємні відкриття, несподіванки і маса позитивних емоцій. Словом, заньківчани, як завжди, на висоті!
Галина СВІТЛІКОВСЬКА.
На фото: сцена з вистави “Любий друг”.
Фото Миколи ЗІНЧУКА.