ГОЛОС В ІРИНКИ, ЯК У СОЛОВЕЙКА - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.41 € 32.34

ГОЛОС В ІРИНКИ, ЯК У СОЛОВЕЙКА

Можна сказати, що цьогорічний фестиваль “На хвилях Світязя” був сприятливим для лучан...

Можна сказати, що цьогорічний фестиваль “На хвилях Світязя” був сприятливим для лучан. Кілька з них стали лауреатами. 11-літня Іринка Солом’янюк удостоєна першого місця. Іринка — учениця Луцької загальноосвітньої школи № 23, у вересні піде до 6-го класу. Але вже має кілька перемог на творчих конкурсах і фестивалях. Двічі була лауреатом дитячого конкурсу “Золота підкова”, успішно виступала і на інших фестивалях, що проходили в області.
Вперше на сцену Іринка вийшла в дитсадку у п’ятирічному віці. Досі пам’ятає пісеньку “Семеро гномів” і перші оплески. А коли прийшла у школу і її послухала вчителька музики і співів Валентина Панченко, то одразу сказала, щоб до школи прийшла мама чи бабуся. Бабусі дівчинки, Світлані Григорівні, вона порадила віддати Іринку до фахівця з вокалу і додала: “У вас справжній соловейко росте”.
У дівчинки справді ідеальний музичний слух, гарний і чистий голос. Це вже кажуть і фахівці у другій дитячій школі мистецтв — Віра Малярова та Тетяна Крижанівська — Іринчині викладачі по класу скрипки та фортепіано, а ще Наталія Гончарук з обласної філармонії, котра веде спеціальні заняття з вокалу. А починала Іринка, так би мовити, серйозно співати в Луцькому Палаці учнівської молоді під керівництвом Олександра Киричука.
Коли зустрілися з мамою Іринки — Наталією Миколаївною і юною співачкою, порозмовляли, то стало ясно — у дівчинки всерозуміюча мама, яка підтримує доньку, як тільки може. А ще вона вчить її бути скромною, привітною, щирою з своїми вчителями, ровесниками, з якими виступає на фестивалях і конкурсах, і ніколи не думати, що саме вона найкраще співає. Одна справа настроюватися на перемогу, а інша — вже в такі юні літа скаржитись, що журі тебе недооцінило, не раз каже доньці Наталія Миколаївна. З цим Іринка й на фестиваль “На хвилях Світязя” їхала. Як зізнається сама дівчинка, їй хотілося найперш побувати на ньому, познайомитись з іншими співаками, побачити, як такі фестивалі проходять. Може й тому, що не вважала себе найкращою, і в переможці вийшла.
Завдячує участі у фестивалі Іринка багатьом людям і про всіх сказала добре слово. Чи не найтепліше мовила про дідуся Миколу Петровича Гапонюка, бо без його фінансової допомоги і на фестиваль не поїхала б, і в школі мистецтв не вчилася б. На жаль, маминої зарплати на цю добру справу не вистачило б, як і на музичні записи, нові пісні та й інше, що вимагає підтримки обдарованої дівчинки. Похвалилася Іринка, що з нею їздила наставниця з філармонії, яку вона дуже любить — Наталія Казимирівна Гончарук. Була там і автор її пісень Любов Мілевич, котра кілька своїх творів подарувала дівчинці. Втішена Іринка й тим, що перед фестивалем їй побажала успіху шкільна вчителька музики і співів Марина Олександрівна Дорохіна.
Похвалилася Іринка, що має улюбленого собачку — американського кокер-спанієля Дейзі, якого їй подарувала мама. І взагалі, вона настільки любить тварин, що при можливості відкрила б свій зоопарк. Як тільки має трохи вільного часу — займається ще однією улюбленою справою — малюванням. Під кінець нашої розмови Іринка Солом’янюк зізналася: “Дуже хочу стати співачкою. Але ще довго мені рости і вчитись треба. З мамою просимо в Бога здоров’я моєму дідусеві, бо без нього, його фінансової підтримки, знаю, моя мрія так і залишиться мрією. Я його, як і бабусю та маму, дуже люблю”.
Ольга КОВАЛЕНКО.