Святвечір на Волині: що має сьогодні бути на столі (ІНФОГРАФІКА)
Увесь православний світ, що живе за Юліанським календарем, сьогодні, 6 січня, відзначає Святвечір, обов’язковим обрядом якого є приготування у цей день основної страви святкової вечері – різдвяної куті
У яких регіонах України дотримуються найдавніших традицій цього свята та як вони власне відрізняються – повідомляє Канал24
12 страв
На Волині на різдвяний стіл подають борщ з грибами, картоплю в "мундирах".
До куті на пісну вечерю обов'язково готують узвар. На столі, за традицією, має бути 12 пісних страв на честь 12 апостолів. Окрім куті, на Святвечір готують пісний борщ, голубці з пшоном, салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкують капусту з грибами, варять картоплю або кашу, квасолю, ліплять вареники з капустою, грибами, картоплею, вишнею, маком та грушками, готують грибну й рибну юшку, смажать гриби з цибулею.
На Івано-Франківщині до пісного борщу з грибами готують "краплики" – вареники з дрібно порізаним оселедцем, заправлені смаженою на олії цибулею. Обов'язково роблять пісні голубці з рисом, гречкою та грибами. А на Закарпатті смажать пісні деруни (без яйця), готують "галамбець" – ковбаски з кукурудзяної каші із засмаженою на олії цибулею. На Волині на різдвяний стіл подають борщ з грибами, картоплю в "мундирах". На Луганщині – печуть багато пирогів з різними начинками.
До головної страви – куті – на Буковині додають халву. На Галичині кутю варять густу, як каша, і щедро заправляють горіхами та маком. На Волині кутю подають і густу (без узвару), і рідку.
У різних регіонах України страви на святкових столах та загалом різдвяні традиції мають свої особливості. Однак, найбільш наближеними до традицій наших предків все ж є обряди Західної України.
Різдво на Волині: Коляда в хаті
Всі страви залишали на столі. Вірили, що вночі прийдуть всі померлі члени родини куштувати святкових страв.
Поширеною тут є давня назва "Коляда". Нею називають снопа, сіно, а в багатьох селах і вечір перед Різдвом. Коляда приходила до хати з першою зіркою. Вірили, що той, хто першим її побачить, буде щасливим у наступному році. Вечеряти сідали якомога раніше. Вважалось, що хто раніше повечеряє, той раніше впорається і з польовими роботами. За святковим столом збиралася вся родина.
У багатьох поліських селах, незважаючи на те, що кутю готували першою, споживали її останньою. В родинах, де були бджоли, хазяїн, пожувавши кутю, хлюпав нею з ложки на стелю – "щоб бджоли ліпилися".
За святковим столом потрібно було покуштувати всі страви, приготовані до свята. З цим пов’язували благополуччя й добробут родини. Стосовно спиртного – колись на Коляду його не вживали.
По закінченні вечері знову проказували молитву "Отче наш". Різдвяну свічку гасили, ставили в жито чи пшеницю на покуті разом з кутею. Всі страви залишали на столі. Вірили, що вночі прийдуть всі померлі члени родини куштувати святкових страв.
