«Першу свічку поставлю за мир»

Петро РУЗАК

– Радість від дарунка ще більша через те, що «Волинь-нова» – моя улюблена газета. Я прийняла естафету від своєї свекрухи, яка постійно передплачувала ваше видання і володіла незаперечним правом бути її першим читачем. Коли поштарка приносить газету, «Волинь–нова», як член сім’ї, постійно з нами, – розповідає пані Віра.
Господарство у Василя та Віри Душків чимале: дві корови, свині, кілька гектарів землі. Мають трактор, вантажівку. Результатами праці на фініші року сім’я задоволена. Зібрали врожай усіх культур, посіяли озимину. Радує, що без проблем продали цукрові буряки на заготівельний пункт у селі.

Попрошу в Бога здоров’я всій родині, молитимусь за мир у нашій державі, щоб не гинули наші діти, брати та чоловіки на Сході України.

– Якихось великих планів не будували, просто працювали на землі, вели господарство, як і щороку. Боляче тільки, що ціни на нашу продукцію низькі, а інколи й за безцінь вирощене нема куди збути, як, наприклад, цьогоріч картоплю. А на базар не наїздишся щоразу, бо ж господарство треба доглядати, – ділиться думками Василь Олексійович.
На запитання про добру справу, яку перш за все зробить у новому році, Віра Віталіївна, не задумуючись, відповіла:
– Попрошу в Бога здоров’я всій родині, молитимусь за мир у нашій державі, щоб не гинули наші діти, брати та чоловіки на Сході України. Моя донька із сім’єю живе в Підмосков’ї, в Росії. Хочуть повернутися на Волинь, але ж то не просто: там квартира, у зятя (до речі, теж волинянина) хороша робота, діти, мої внуки, ходять до школи. А повертатися сюди – треба розпочинати все спочатку… Серце болить, як подумаю: доньчина сім’я розбудовувала життя в дружній для нас країні, а зараз вона воює з нами. Тому моя перша свічка, яку я поставлю в церкві на Різдвяному богослужінні, буде за мир.