Всеукраїнська «футболізація» освітянського фізичного виховання призвела до знищення всіх легкоатлетичних секторів, доріжок та імпровізованих стадіонів для занять „королевою спорту» майже в усіх куточках Волині...
Є три фундаментальні складові розвитку будь-якої справи: місце, фінанси і люди. Якщо хоча б одну частину цього процесу проігнорувати — то справа буде обов’язково приречена. Саме з цієї точки зору хотів би я поговорити про розвиток легкої атлетики на Волині. Розпочну з головної спортивної арени Луцька - стадіону “Авангард”. З часу переобладнання споруди на виключно футбольні потреби, вона перестала бути легкоатлетичною. Тренувальний процес в якісному плані зачах, а першості та чемпіонати області перестали проводитись. Крім того, всеукраїнська «футболізація» освітянського фізичного виховання призвела до знищення всіх легкоатлетичних секторів, доріжок та імпровізованих стадіонів для занять „королевою спорту» майже в усіх куточках Волині. Таким чином відсутність запиту на хоча б мінімальний, але конкретний результат у змаганнях і на виховання легкоатлетів (хоча б обласного рівня) стала першою причиною повного знищення легкоатлетичного руху в області. У народі кажуть: „ 3 одного поліна багаття не розкладеш». До чого я веду? Мій учень - срібний призер II Всеукраїнських ігор Віктор Міщук (метання списа) - крім Київської та обласної стипендій одержує фінансову підтримку з боку спортивного товариства „Спартак», Збройних сил України, облспортуправління,школи вищої спортивної майстерності області і на сьогоднішній день має матеріальну підтримку зі сторони особистого спонсора. Власне, тільки завдяки такому кооперативному фінансуванню Віктор зміг утриматись на рівні срібного призера Всеукраїнських змагань. У своїй педагогічній роботі я стикаюсь із проблемами фінансування молодіжної легкої атлетики на рівні юнацьких розрядів. Перспективи, скажу відверто, — жахливі. Навіть у простому: шукаючи обдаровану молодь по західних регіонах України, я за останні роки не одержав жодної копійки на відрядження, щоб ці таланти знайти. Змагання з легкої атлетики, які ще збереглися, по лінії ДЮСШ Волині мають нульовий маркетинг: вони більше відштовхують, ніж притягують, а нагородження переможців обмежуються грамотами навіть зразків Радянського Союзу. Мову про кошти на придбання спортивних форми, взуття, тренажерів та снарядів ніхто не веде... І про тренерів. Скільки на Волині залишилось спортивних педагогів, які мають вагомі результати в легкій атлетиці? Я думаю, що їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Тут маю на увазі ті педагогічні кадри, котрі залишилися з часів СРСР. А де молоді тренери-викладачі, які за своїм фахом повинні доводити свою професійну придатність? Їх просто немає, хоча, якщо відверто, є! Щороку випускники спортивних вищих навчальних закладів України одержують дипломи бакалаврів, спеціалістів та магістрів, а на легкоатлетичній ниві не з’являються. Чому? Відповідь прозаїчна - низька заробітна плата! II Всеукраїнські спортивні ігри з легкої атлетики в Києві та універсіада в Харкові віддзеркалили те, що ще ми маємо на Волині з цього виду спорту: метання та спортивну ходьбу. Якщо не зробити висновків та не вжити екстрених заходів, то вся легка атлетика Волині буде і надалі падати у безвість. Масовість і майстерність у легкій атлетиці - дві взаємопов’язані категорії. І якщо мислити критично, то вже мало чиновницької констатації, що “ми слабо виступили на ІІ Всеукраїнських іграх”. Ми поступово, але повністю втрачаємо позиції з цього виду. Так що ж робити? Насамперед відновити першості з легкої атлетики серед загальноосвітніх шкіл в усіх містах і районах. Підсумковими турнірами вважати першості області серед школярської молоді, які проводити щорічно. Потрібно відродити чемпіонати області серед спортивних товариств і відомств, серед міст і районів з обов’язковими організаційними висновками з боку облспортуправління. Тренеру-педагогу виділити максимум оплачуваних годин, але з нього і питати по максимуму. І, нарешті, необхідно розпочати будівництво легкоатлетичного комплексу на базі державного університету імені Лесі Українки (до речі, ректорат ВДУ в цьому році виділив кошти для цієї мети, був розроблений проект, та місцева влада не дала земельної ділянки під забудову) і створити обласний спортивний (!) ліцей. Володимир САХАРУК, старший тренер-викладач Луцької районної ДЮСШ, старший тренер області з легкоатлетичних метань, тренер вищої категорії.
