І приїхали з Казахстану на Волинь сувеніри для переселенців із Донбасу
Незабаром вся країна дізнається про те, як було випробуване війною кохання поляка та українки
Анджей і Євгенія Каштелани у червні 2014 року змушені були переселитися з Макіївки, що на Донеччині, у село Боровичі Маневицького району. Нещодавно вони взяли участь у розважальній телепрограмі «Міняю жінку», яку незабаром можна буде побачити в ефірі на каналі «1+1»
Катерина ЗУБЧУК
Вони познайомилися і покохали одне одного у польському місті Зелена Гура, де мекав Анджей. У кінці непростих для українців 90-х років Євгенія проклала шлях із своєї Макіївки аж під кордон із Німеччиною, де можна було краще заробити на цигарках. У молодих людей зав’язалися стосунки, невдовзі народилася донька Моніка. Подружжя мало бажання жити у Польщі, де на той час було стабільніше і безпечніше. Але, як каже чоловік, життя показало їм «велику дулю». Родина Анджея не прийняла Євгенію, оскільки українки були в їхніх очах, як і багатьох поляків, жінками легкої поведінки. Але це не змінило його ставлення до обраниці. Щоб одружитися, Анджей «порвав» зі своєю родиною. Подружжя переїхало в Україну – в Макіївку, де жили батьки Євгенії.
У червні 2014-го вони змушені були виїхати, маючи на збори три доби. Інакше, як говорили деенерівці, які ходили, збираючи данину (лише у серпні місто визволили українські війська), їх поріжуть, як свиней.
Їхня любов пройшла через багато випробувань. На жаль, коли був уже свій дім поблизу Донецька, коли народилася молодша донька Магда і, здавалося, життя налагодилося, сталося те, що все це зруйнувало. У червні 2014-го вони змушені були виїхати, маючи на збори три доби. Інакше, як говорили деенерівці, які ходили, збираючи данину (лише у серпні місто визволили українські війська), їх поріжуть, як свиней.
Участь у телепрограмі «Міняю жінку» стала для подружжя, судячи з розповіді чоловіка й жінки, способом самоутвердження. Як говорила при зустрічі Євгенія, їй хотілося, щоб люди дізналися про їхню сім’ю. Щоб такі ж, як вони, переселенці, які опинилися далеко від рідної домівки, побачили, що в будь-яких умовах можна вижити, якщо є любов, турбота одне про одного. Євгенія тиждень жила в новій сім’ї у Казахстані – в місті Караганда. А в Боровичі приїжджала Гульміра Тімірбаєва. Жінки везли, до речі, своїм «новим» сім’ям сувеніри. І тепер у Казахстані є символи України, а у волинському селі – казахські.
На фото: Сім’я продемонструвала подарунки з Караганди.
