Щодо знайомств на вулиці, то цей підхід зовсім застарів, хоча б тому, що у наш час порядні кавалери вулицею не ходять, а їздять щонайменше на “мерсах” або ж сидять у барах...
Мені здається, теперішні стосунки молодих людей найкраще характеризують слова Іполіта з кінофільму “Іронія долі”: “Як скучно ми живем. У нас зник дух авантюризму, ми перестали лазити у вікна до коханих жінок”. Тепер у вікна, звісно, не лазять, а якщо і лазять, то зовсім з іншого приводу. А от “погуляти” в Інтернеті у наш час багатьом значно цікавіше і не так вже й скучно.І у вікно не обов’язково лізти, і на вулиці не треба знайомитись, як Катя з кінофільму “Москва сльозам не вірить”, що зустріла свою половинку в електричці. Щодо знайомств на вулиці, то цей підхід зовсім застарів, хоча б тому, що у наш час порядні кавалери вулицею не ходять, а їздять щонайменше на “мерсах” або ж сидять у барах. Почути на вулиці — “Дівчино, чи не скажете, котра зараз година?” — для нашого технічно прогресивного часу дуже і дуже банально. Куди співзвучніше часові щось на кшталт побутуючого анекдоту “Дівчино, ви маєте мейл? Шкода, а то б ми познайомились”. Отож на зміну класичному способу знайомства і закоханості прийшло “всесвітнє павутиння”, тим самим значно полегшивши цю справу. Все більше і більше знайомств відбувається саме таким чином. І духу авантюризму при цьому вистачає, хіба що він досить своєрідний. Кожна дівчина мріє про знайомство оригінальне, романтичне, де можна почути щось на зразок: “Чи не знаєте ви рятувальника, що витягнув би мене з глибини ваших очей”. Сподіватися почути таке в Інтернеті — марна справа. Ваших очей там ніхто не бачить. Зате можна потонути у морі пропозицій і варіантів, почути щось інше. Наприклад: “Познайомлюсь з симпатичною блондинкою” чи “Познайомлюсь з молодим хлопцем для приємного проведення часу”, чи “Самотній 50-річний американець прагне познайомитися з красивою українкою не старшою 20 років”. Звичайно, це не так романтично, як потонути в коханих очах, але принаймні перспективно. Хоча симпатичний молодий хлопець запросто може виявитися 50-річним дядечком, якого діти навчили користуватися Інтернетом, а симпатична блондинка буде зовсім не блондинкою або ж не такою вже і симпатичною. У напружений час, коли, здається, часу для особистого життя і живого спілкування катастрофічно не вистачає, виручає всесвітня мережа, де знайомство не обтяжене зустрічами, обов’язками, а разом з тим справжністю почуттів. Переваги віртуальних контактів у тому і полягають, що знайомство можна зав’язати без будь-яких зобов’язань. Ще однією перевагою таких стосунків є конфіденційність, невимушеність спілкування, коли можна просто, не соромлячись, побалагурити на різні теми. Оця віртуальна невимушеність і затягує молодь з головою в Інтернет, де вона шукає свого принца чи принцесу. І при цьому такі пошуки далеко не завжди супроводжуються серйозністю стосунків. Тому молодим користувачам мережі часто доводиться мовчки вислуховувати прозорі натяки родичів про те, що електронні пошуки затягнулися, а час невблаганно спливає. Потішним є ще одне: у віртуальному спілкуванні через “всесвітню павутину” відоме прислів’я “Дурні вчаться на своїх помилках, а розумні — на чужих” — зовсім не діє. Валентина КУЦЬ.
