Архів славетної української поетеси спалили московські жеківці
25 лютого 1871 року народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка), драматург, публіцист, фольклорист та громадська діячка
Тамара СКРИПКА
Сказати з певністю, яка частина творчої спадщини Лесі Українки та її приватного архіву дійшла до нас, неможливо. Постійні її мандри по світах не сприяли зосередженню матеріалів в одному конкретному місці. Одна частина архіву зберігалася у Колодяжному, інша — у материному маєтку в Зеленому Гаю, зовсім незначна — при Лесі. Деякі рукописи отримала від Лесі сестра Ольга.
Згодом службові обставини Лесиного чоловіка Климента Васильовича Квітки спричинили постійну зміну міст проживання — Ялта, Сімферополь, Тифліс, Хоні, Кутаїсі, Телаві. Отже, ще гостріше постала проблема збереження архіву. Перевозити з міста до міста книги, рукописи, листування було непросто.
Частина архіву, яка належала або мала причетність до Лесі, зникла безслідно.
Після подій 1917–1920 pоків архівні матеріали Драгоманових–Косачів, що були в родинному маєтку в Гадячі, розпорошилися: з утвореного у 1920 році музею імені Михайла Драгоманова частка їх була передана до Лохвицького і Полтавського краєзнавчих музеїв, дещо опинилося у випадкових осіб. Згодом незначну кількість матеріалів віддали в Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. Рукописна спадщина, яка потрапила до Гадяцького районного відділу освіти, зникла майже безслідно.
Найтрагічніша доля спіткала частину Лесиного архіву, яка зберігалася у її чоловіка Климента Квітки. У 1945–му Климент Васильович вдруге одружився зі студенткою Московської консерваторії Галиною Кащеєвою, яка після його смерті у 1953 році стала спадкоємицею великої бібліотеки, рукописної спадщини та приватного архіву. Книжки та деякі автографи вона передала до Центрального музею музичної культури імені М. Глінки при Московській консерваторії. Речі та матеріали Лесі Українки Квітка-Кащеєва мала намір продати на початку 1960-х створеному музеєві поетеси у Києві. Та у 1962 році вона несподівано померла. Частина архіву, яка належала або мала причетність до Лесі, зникла безслідно. За однією з версій, документи спалив ЖЕК, звільняючи квартиру після смерті Квітчиної тещі М. І. Кащеєвої у 1971 (або 1972) році.
Інші цікаві факти про 25 лютого шукайте в нашій рубриці «Доброго дня вам, люди!» – http://volyn.com.ua/category/1963-dobrogo-dnya-vam-lyudi .
