Сьогодні кардиналу Любомиру Гузару – 84 роки
Протягом 10-ти років він очолював Українську греко-католицьку церкву
Сьогодні Верховний архієпископ-емерит Любомир Гузар відзначає свій 84-ий День народження. Як відомо, він є архієпископом Української греко-католицької церкви та кардиналом Католицької церкви. З 28 січня 2001 року був Верховним архієпископом Львівським, з 25 серпня 2005 року по 10 лютого 2011 року – Верховним архієпископом Києво-Галицьким — предстоятелем Української греко-католицької церкви.
У результаті російської агресії у нас з'явилася армія. Армія без держави - ніщо, і держава без армії - теж ніщо.
Gazeta.ua підготувала підбірку його висловлювань.
Якщо держава думає про напад, про агресію, то вона становить небезпеку для всіх інших. Навпаки, розвиток збройних сил для захисту життя і прав своїх громадян сприяє зміцненню бажання миру, загального добра
Батьки мусять ставитися до своєї дитини як до людини, тобто дати їй відчути, що вона людина. Завдання, безумовно, дуже складне, але, знехтувавши ним, можна поставити дитину на фальшивий шлях.
Не можна чекати що хтось буде працювати, а хтось дивитись. Праця має бути на користь суспільства. А не тільки окремої людини. Чи вузького кола людей. Треба не лише махати руками, але й старатися щось осягнути. Молися і працюй – формула розв'язання багатьох проблем. Якщо ми будемо дотримуватися цієї формули, то не втратимо нашу Батьківщину.
Бог є для нас отець, який за нас дбає. Зараз під час великого посту це саме той час, коли нам треба налагодити відносини до наших ближніх. Де б ми не жили, ми є один одному брати і сестри. Треба зараз думати, як найкраще підтримати наших братів у всіх областях, які сьогодні перебувають під окупацією. Нам зараз слід особливо задуматися над тим, як бути однією родиною. Тоді ми будемо сильні.
У результаті російської агресії у нас з'явилася армія. Армія без держави - ніщо, і держава без армії - теж ніщо. І я думаю, що війна стала певним об'єднуючим ефектом. Принаймні, ми починаємо бачити, куди дме вітер і чого від кого слід очікувати. Це явище, яке торкається не просто окремої людини, а цілого суспільства. І мені здається, що в кінці-кінців це матиме позитивний ефект. Адже іноді, щоб люди об'єдналися, потрібно таке нещастя, як війна.
