КНИГАРНЯ: ЗЕРНА ІЗ ЗЛАМАНОГО КОЛОСКА ПРОРОСТАЮТЬ ВИСОКОЮ ПРАВДОЮ
«Розповідь ця страшна. Але вона допоможе осмислити бодай частину гіркої правди, яка в мільйони разів страшніша від цієї художньо-документальної повісті. Голодомором 1932—1933 р.р. знищено майже 10 мільйонів українців, з них майже половина — діти..."
«Розповідь ця страшна. Але вона допоможе осмислити бодай частину гіркої правди, яка в мільйони разів страшніша від цієї художньо-документальної повісті. Голодомором 1932—1933 р.р. знищено майже 10 мільйонів українців, з них майже половина — діти. За кількістю населення — це ціла європейська держава. Знищено за те, що вони мирно жили, ростили хліб і своє майбутнє на щедрій, дарованій Богом землі. Кожен на свою Голгофу йшов своєю хресною дорогою. Таке не підлягає забуттю в пам’яті поколінь сущих і прийдешніх». Багаторічний політв’язень, народний депутат України, голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні Левко Лук’яненко написав ці проникливі слова у передмові до книги нашого земляка Андрія Бондарчука «Знімали у тайзі кіно про хліб», яку щойно випустило в світ видавництво «Волинська мистецька агенція «Терен». Зазначимо, що уривки з повісті нещодавно друкувалися в газеті «Волинь». Тепер читач може ознайомитись з повним обсягом художньо-документального матеріалу. Книга не сіє зерен безвиході і приреченості, а підкреслює незнищенність українського етносу, його високого духу.
