Крапка - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.67 € 31.37
Крапка

Волинь-нова

Крапка

Остаточною крапкою став поцілунок. Випадковий, вирваний із усіх контекстів, він поглинув, стер і знищив усе, що було «до»

Ші МУР


Крапка була виразна, чітко промальована, безапеляційна і категорична. Вона пекла. Як тавро.
Вона завершувала таку довгу історію, що я на мить злякалась: ось – та історія зараз вийде з берегів, переллється через крапку, захоче продовження, розмиє крапку в кому, розмножить її в трикрапку. Крапка стане знаком запитання чи знаком оклику. Вимагатиме відповідей. Чи емоцій.
Так уже було.



Я ж утекла від нього з тією крапкою, як із викраденим діамантом.



Том 2. Том 3.
Епілоги. Постскриптуми. Постпостскриптуми.
А мені – так давно – необхідна була саме крапка.
…І він поставив.
Я ж утекла від нього з тією крапкою, як із викраденим діа­мантом.
Ще не знала, що з цим робитиму.
Бо злякалась.
Уперше за скількись років відтоді, як завмерли всі мої відчуття, я відчула, що хочу.
Хочу відверто і дико, на межі тваринної хіті.
Нового.
Відчувати було дивно й незвично. Смакувала те відчуття, як невідомий екзотичний фрукт. Розглядала уламки панцира, в який досі було закуте серце.
Ну так, відчувати – це ще і беззахисність…
Чомусь сміялась до неба.
Навіщось плакала.
Тішилася, що все сталось поза звичним простором і звичним часом.
І ніхто не побачить. Не дорікне. І не знатиме.
І навіть той, безіменний, який мимохіть поставив ту крапку – лишиться безіменним.
…Крапка все ще пекла на губах.
Але то була – крапка.
Без жалю перегорнула останню сторінку. Здала рукопис в архів.
Наступного ранку прокинулась, відчуваючи день, що настав, – чистим аркушем, на якому ще нема жодного знака.
Ні букви, ні коми.
Нема заголовка для нової історії.
І поки ще не відомий її сюжет і жанр.
Імена героїв, головних і другорядних, зараз знає лиш Бог.
Усе має початися з нового рядка.
З абзацу. З великої букви.
Доля чекає нагоди.
І скоро відіб’є ЕNTER.