Не в буквах дIло - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.67 € 31.37
Не в буквах дIло

Волинь-нова

Не в буквах дIло

Баба каже: — Он Iван із сім'ї убогої, А довчився, став як пан, доктор хвалилогії. Дід надувся, злиться: – Стара печериця! Не «хвали», а «філо». Тобі зрозуміло? — Біс один, – бурчить стара. — Тут не в буквах діло. Аби совісне було, даром хліб не їло. Павло ГЛАЗОВИЙ.

УСМІХНІТЬСЯ:
коли бачити – задоволення
Бачити вас – одне задоволення, не бачити – друге.
Усміхайтеся частіше!
Посмішка виникає при кепкуванні, глузуванні, до неї пасують епітети іронічна, скептична, глузлива:
«Літній крем’язень теше собі весло, скептична посмішка гуляє в нього під вусами» (Олесь ГОНЧАР).


Усмішка ж – м’яка, ласкава, приємна, привітна:
«Усмішка щастя розіллялась по обличчю в старої» (Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ);



або всім відома «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка» (Андрій МАЛИШКО).


Із «Жартівливого словничка»:
Бойкот — котяча бійка.
Буксир — сир із Буковини.
Спеціаліст – людина, що продає корицю, лавровий лист та інші спеції.
Фольклор — отоларинголог, що лікує народними методами.
Фразеологізм «За двома зайцями побіжиш – жодного не наздоженеш» має ще й такі варіанти – «На двох стільцях не всидиш» або «З одним пузом на два обіди».


Трохи дитячого гумору від Павла ГЛАЗОВОГО:
— У вас зуби є, дідусю? – онучок питає.
Дід журливо посміхнувся:
— Вже давно немає.
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.


Уникаймо тавтологій (коли частина висловлювання дублює зміст іншої). Часто це слово з іншої мови, а ми додаємо до нього ще й переклад.
Неправильно: вільна вакансія
Правильно: вільне місце або вакансія.



У словосполученнях «у квітні місяці» та «сто гривень грошей» теж є невиправдана тавтологія. Всім зрозуміло, що квітень – це місяць, а сто гривень – це гроші. Тому обходьмося без повторів, і наше мовлення звучатиме впевненіше.
А ось таких тавтологій просто не можна уникнути:
Вимити мийку, загадати загадку, закрити кришкою, словник іншомовних слів, чорні чорнила.
А такі вживаються для підсилення емоційності мовлення та стали надбанням літератури – сміятися гірким сміхом, думу думати, зиму зимувати, криком кричати, лежнем лежати, поїдом їсти, пропади воно пропадом, реве ревучий, горіти вогнем.



Не смійтеся над ним!
Прийменник над вказує на розміщення. Тобто, над ним ви можете сміятися, лише коли залізли кудись дуже високо. Правильно сказати так: сміятися з нього. Але раджу вам ні з кого не сміятися, адже відома приказка каже: «Добре сміється той, хто сміється останній».