Напевно, роль погано грав

Василь ГОЛЮК

Уміло граєш роль,
де я тобі — байдужий.
На сцені наших доль
не в’януть ніжні ружі.
В театрі наших доль
аншлаг і вічні квіти.
На сцені хоч дозволь,
як у житті, любити.
Хай слава вся — тобі!
Від того я щасливий,
що квітнуть очі голубі
і гасять рампи переливи.
Напевно, роль погано грав —
актор ж бо, звісно, нікудишній.
Та я по–справжньому кохав
в трикутнику, де третій лишній.
От–от завіса упаде,
Овацій шквал тебе осяє:
в театр вже більше не прийде
той лишній, що в житті кохає.
м. Луцьк.