Волинська пресо, яка ж ви гендерно чутлива! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.64 € 31.22
Волинська пресо, яка ж ви гендерно чутлива!

Волинь-нова

Волинська пресо, яка ж ви гендерно чутлива!

Згідно індексу гендерної чутливості українських медіа, волинські ЗМІ посідають найвищу позицію

Згідно індексу гендерної чутливості українських медіа, волинські ЗМІ посідають найвищу позицію. Поряд із ними – рівненські, дніпропетровські та запорізькі. Такі дані отримано внаслідок моніторингу друкованих і онлайн-видань у 22 областях України, проведеного упродовж лютого 2017 р. командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс», повідомляє Волинський прес-клуб.


На Волині аналізу підлягали журналістські матеріали 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») та 5 друкованих ЗМІ («Волинь-нова», «Вісник і К», «Сім'я і дім», «Волинська газета», «Луцький замок»). Оцінювання відбувалося за п’ятьма категоріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів і сексизму та тематичних публікацій.



Стереотипи у волинських медіа найчастіше ґрунтуються на образах «берегині», дбайливої господині, представниці «прекрасної статі».



Загальна представленість жінок в онлайн-виданнях Волині склала 28%, у друкованих медіа – 30%. В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція – зображення жінок експертами та героїнями  у соціальній сфері: виховання дітей, рукоділля, заняття домашнім господарством. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у сфері перевезень, роботи органів місцевого самоврядування, у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), темах політики й економіки.


В інтеренет-виданнях експертки найчастіше представлені у публікаціях на тему волонтерства (56%), культури (48%), медицини (44%), освіти (42%) і розваг (42%). Найнижча представленість експерток у темах війни (15%), економіки (13%) та політики (22%) – ці сфери є зазвичай «чоловічими». Героїнями жінки найчастіше виступають у матеріалах про розваги (53%), в питаннях освіти/науки (переважно мова йде про вчительок і учениць) та культури (по 42%), а також медицини (37%). Найменше жінок в економічній, політичній і воєнній темах.


У друкованих медіа жінки найчастіше були експертками у публікаціях, що стосуються розваг (100%), волонтерства (63%), освіти/науки (55%) та культури (49%), рідко – в питаннях  політики, економіки/бізнесу, медицини. У політиці експертками виступають чинні депутатки (зазвичай рівня Верховної Ради, органів місцевого самоврядування на рівні обласних центрів, менше – сіл, містечок), які дають оцінку політичній ситуації, чи громадсько-політичні актвістки, котрі аналізують політичну ситуацію в країні.


Найбільша представленість героїнь на сторінках газет зафіксована у матеріалах на медичну (50%), освітню (38%) та спортивну (38%) тематику. Найменше героїнь – у публікаціях про політику, економіку та війну (ці сфери й досі вважаються «чоловічими»). Водночас чоловіки присутні переважно в матеріалах про надзвичайні події (ДТП, убивства, пограбування, шахрайство), роботу органів місцевого самоврядування на обласному рівні, рідше – на рівні міст, економіку та бізнес. Це, очевидно, пов’язано з тим, що соціальна сфера стереотипно вважається «не чоловічою», тоді як політика й економіка/бізнес – навпаки.


Стереотипи у волинських медіа найчастіше ґрунтуються на образах «берегині», дбайливої господині, представниці «прекрасної статі» і стосуються:


сприйняття жінок як «прекрасної статі», їхньої ролі у суспільстві: Поки хлопці та чоловіки віджимаються і беруть участь у флешмобі на підтримку воїнів АТО, представниці прекрасної статі теж піклуються про захисників і продовжують свій – варениковий («Волинь24», 11.02);


«надмірної» емоційності: Щоденники ведуть або екзальтовані дівчиська, або ті, хто вважає себе історичними постатями («Волинь24». 26.02);


служби в збройних силах: Милих і тендітних, сильних духом і відчайдушних, веселих і життєрадісних. Про тих жінок, які не побоялися стати пліч-о-пліч з чоловіками на захист своєї держави («Волинські новини», 21.02); Власне, не секрет, що жінці набагато важко дається рішення про військову службу, аніж чоловікові. Залишити дім, дітей, господарство наважуються далеко не всі («Волинські новини», 21.02);


позиціонуванні жінки як «берегині», дбайливої господині: навчилася головного - бути для Ігоря найкращою мамою у світі. І ця наука куди важливіша, аніж професорська праця (нехай уже вибачать мене науковці) («Волинь-нова», №11); …кожна господиня вміє приготувати жаб'ячі лапки, бо ця страва є коронною, словом, візитівкою села («Вісник і К», №8);


«ідеального чоловіка»: Вінстон Черчилль не був ідеальним чоловіком: він проводив багато часу на роботі, любив казино, міцні напої, постійно димів сигарою і безперестанку бурчав («Волинь-нова»,№12) тощо.


Фемінітиви


Найчастіше у жіночому роді медіа позначають назви професій, у яких велика представленість жінок («вчителька», «художниця», «вокаліста», «журналістка», «волонтерка», «спортсменка», рідше – «чиновниця»). Натомість рідко вживаними є слова «очільниця», «виконувачка обов’язків», «начальниця», «директорка», «посадовиця». Лише у чоловічому роді вживані назви професій: секретар міської ради, прес-секретар, народний депутат України, міністр, солдат, головний, представленість жінок. Рідко вживані – співрозмовниця, прихожанка, передплатниця, співмешканка, актриса. Лише у чоловічому роді записані: начальник управління, депутат, спеціаліст, секретар, кореспондент, міністр, посол, віце-президент і под.