Чому поляки знову приїхали на Горохівщину? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.64 € 31.22
Чому поляки знову приїхали на Горохівщину?

Волинь-нова

Чому поляки знову приїхали на Горохівщину?

У селі Шклинь вони впорядковували могили своїх предків і подружилися з місцевими жителями

Леся ВЛАШИНЕЦЬ


В останні роки Горохівщина  розбагатіла  польськими друзями. Окремі сільські ради і  районний центр мають у Польщі багато сіл і міст-побратимів, в які їздять відпочивати школярі, а також гмін та воєводств, котрі дарують горохівчанам пожежні автомобілі, запрошують на фестивалі і спортивні змагання, пропонують участь у різних європейських проектах.  Договір про партнерські стосунки у минулому році підписали представники благодійної місії «Сонце любові». Делегація інвалідів-візочників на чолі з президентом місії Ольгою Дубінською та мером Горохова Віктором Годиком уже побувала у Польщі із дружнім візитом і разом із новими друзями визначила головні напрямки співробітництва.



У Шклині пани жили у приміщенні ЗОШ І-ІІІ ступеня цього села.



Таку співпрацю у час керівництва районом започаткував голова районної ради Ярослав Довгополов. Сьогодні вигідні для Горохівщини взаємини підтримують голова районної ради Тарас Щерблюк і Горохівський міський голова Віктор Годик, а ось минулого літа  мешканці села  Шклиня  познайомилися і подружилися з жителями Польщі … у своєму селі.


Яцек Бури – комендант Люблінської організації, ідентичної нашим волонтерським товариствам, його колеги Петр Гаврищак і Томаш Кемпа, приїхавши тоді у цей населений пункт, лише декілька хвилин почувалися незнайомцями. Ці чоловіки завітали в Україну з гідною поваги місією, якою мав би дорожити кожен народ – віддати належну шану своїм предкам,  котрі померли чи загинули і спочивають в українській землі. До впорядкування могил панство запрошувало  членів обласного та районних товариств польської культури і всіх бажаючих. Охочих зробити угодну Богові і людям справу зголосилося  чимало. Тоді працювали у Ковельському, Любомльському і Горохівському районах.


Як відшукували поховання земляків на Волині? Зі слів пана Яцека, величезну роботу з приводу збору такої інформації у свій час здійснив Анатолій Сулік – українець із польським родовим корінням, який усі записи передав полякам.


Мої нові знайомі з Грубешова виявилися людьми  комунікабельними і добродушними. Розговорившись, повідали, що їх повинність повсякчас підтримує екс-голова Горохівської райдержадміністрації Сергій Годлевський. І це не дивно, якщо знати Сергія Сергійовича ініціатором, який  у складі делегацій з Горохівщини їздив наводити благоустрій на могилах українців, похованих у Польщі.


У Шклині  пани жили у приміщенні ЗОШ І-ІІІ ступеня цього села. Прийняти гостей люб’язно погодилася директор навчального закладу Майя Долонська. Окрім хліборобської гостинності, у школі цього керівника повсякчас панує чистота і комфорт, тож гості залишилися приємно враженими і українською привітністю, і повагою шклинських освітянок до всюдисущого порядку. На світанку вирушали на кладовища зі своїми помічниками, а ввечері розповідали українцям, а ті – полякам свої історії.


І як же здивувалися цими днями вчителі, побачивши на шкільному подвір’ї знайомих іноземців! Вони ж казали, що були у Луцьку, де у справах зустрілися з віце-консулом Генерального Консульства Респуліки Польща Мареком Запуром, а повертаючись додому (їхали через одну з митниць Львівщини), із вдячності не могли обминути хороших людей. Приязно розпитували про сільські і шкільні новини  і запрошували у гості, обіцяли допомогти впорядкувати могили українців на своїй Батьківщині. Міркували, що якщо все буде добре, знову влітку приїдуть у село.


На знімку: Яцек Бури, Петр Гаврищак і Томаш Кемпа із директором ЗОШ І-ІІІ ступеня села Шклинь Майєю ДОЛОНСЬКОЮ і заступником директора школи з навчально-виховної роботи Аліною ГРИЩУК.


Фото Лесі ВЛАШИНЕЦЬ.