Житель Холопич Локачинського району Тахір Рамазанов того дня ліг спати рано: вечір 17 жовтня видався холодним і дощовим, а напередодні чоловік десь простудився. Прокинувшись через кілька годин, Тахір миттю зіскочив з ліжка — протилежний куток кімнати був охоплений полум’ям...
Житель Холопич Локачинського району Тахір Рамазанов того дня ліг спати рано: вечір 17 жовтня видався холодним і дощовим, а напередодні чоловік десь простудився. Прокинувшись через кілька годин, Тахір миттю зіскочив з ліжка — протилежний куток кімнати був охоплений полум’ям. — Коли чоловік ліг спати,– розповідає дружина Тахіра Ольга,— я вирішила у комірчині полущити квасолю. Засиділась допізна. Звернула увагу, що декілька разів блимнула лампочка. Але це буває часто. Сусіди включать праску, а в нас світло потьмяніло. Десь за півгодини після цього почула крик Тахіра: “Горимо!”. Швидко відчинила двері в кухню і на мене протягом вихопилося полум’я. Черговий караул приїхав швидко, але рятувати вже не було що. Поряд із хатою — невеличкий хлівчик, в якому сім’я тримала заготовлене на зиму паливо та курей. Пожежним вдалося його врятувати, лише стіни трохи обвуглились. Ольга і Тахір Рамазанові — не місцеві. Чоловік за національністю кримський татарин, жінка — росіянка. Приїхали з Криму у Холопичі п’ять років тому. Тут живе рідна сестра Ольги (нині вона на заробітках у Польщі), яка й запропонувала родичам переїхати на Волинь. Спочатку знімали квартиру, а три роки тому перебралися у цю хатину. — Ми вирішили цей будинок купити,— говорить Тахір. — Хата хоча і старенька, але для проживання придатна. Заплатили 800 гривень, а 200 гривень мали дати пізніше. Будинок, який придбала приїжджа сім’я, був дерев’яний, побудований ще у 1951 році. Хата вкрита з одного боку бляхою, а з іншого — руберойдом. Під час дощу через прогнилий руберойд де-не-де в кімнатах капала вода. Як пояснили працівники СДПЧ-15, від води, що стікала по стелі, сталось замикання електропроводки. Це і було причиною пожежі. У Рамазанових залишилося лише те, в що вони були одягнені. Жителі Холопич швидко відгукнулися на біду сусідів. Олена Струк, Ольга Рачок, Зоя Павлюк, Христина Шніт, Надія Степанюк та інші почали зносити одяг, продукти харчування. Коли я розмовляла з подружжям, підійшла Ольга Новосад і попросила Рамазанових прийти і забрати те, що вона для них приготувала. Сільський голова Юрій Литвин характеризував Ольгу і Тахіра як хороших людей. Він впевнений, що всі селяни нададуть їм допомогу. Поки що Рамазанови живуть у сусідки Софії Годлевської, але начальник Маньківської ПМК-201 Анатолій Цикалюк пообіцяв їм надати кімнатку в гуртожитку. Ірина РОМАНЮК. Локачинський район.
