Курси НБУ $ 26.48 € 31.17
Перший етнофестиваль на Турійщині організовують переселенці із Криму

Волинь-нова

Перший етнофестиваль на Турійщині організовують переселенці із Криму

Разом з активістами села Дольськ вони облагородили озеро і тепер запрошують на його берег 8 липня фольклорні колективи не тільки Волині, а й з-за меж області

Сергій НАУМУК


МАЛО ЇМ КАПУСТУ І ПЕРЕЦЬ ПРОДАВАТИ — ТРЕБА ЩЕ РОЗВОРУШИТИ ОДНОСЕЛЬЧАН!
Валерій Поліщук та Геннадій Чудновець після окупації Криму змушені були залишити півострів. Приїхали у село Дольськ Турійського району, звідки родинні корені Валерія, і зосталися тут. Молоді чоловіки взялися за нову для себе справу — вирощування овочів. І досягли у цьому неабияких успіхів. Розсаду капусти та болгарського перцю, яку вони пропонують, покупці просто розмітають. Це не перебільшення. Цього року вони навіть нікуди не возили її на продаж. Досить було оголосити, що розсада вже готова, — і дольчани та жителі навколишніх сіл самі їхали на вулицю Кримську (названу на честь переселенців).
Але цим невгамовним чоловікам не сидиться без діла. Мало їм теплиці — вони долучаються до інших суспільно значимих справ.
— Цього року взимку ми брали участь у проекті, спрямованому на фінансову підтримку самозайнятих людей, і отримали грант на встановлення котла у теплиці. А Ігор та Ірина, які переїхали з Луганська в наше село, виграли грант на зелений туризм — їхній будиночок біля озера, — розповідає Геннадій.
Але й цього переселенцям замало. Тож дольські кримчани чи то вже кримські дольчани почали просувати ідею проведення у селі етнофестивалю «Єдина країна».



Дольчани самі організувалися, пригнали техніку і вивезли 55 причепів із мулом та очеретом. КамАЗ зробив із 10 ходок. Люди побачили, що під силу все, якщо об’єднатися.



— Ми ж не можемо сидіти на місці. Бачите, яке маємо озеро?! І людям якось треба ворушитися, — каже Геннадій. — Ковельчани хочуть релаксації — і потрібно запропонувати їм чудовий відпочинок.
Валерій додає, що фестиваль спочатку планували провести у рамках проекту для переселенців, який реалізовуватимуть у Турійському, Ковельському районах та місті Володимирі-Волинському. Проте цей захід має початися пізніше, а дату «Єдиної країни» вже озвучили. Тож вирішили: будь що буде — проводимо.
— Ми «застрибнули» між Іваном Купалом і Днем рибалки — це буде субота, 8 липня, початок о 14-й годині. Причому про День рибалки забули за підготовчими клопотами. І не згадали б про нього, якби нам не підказали, — усміхається Валерій.
Для організації заходу об’єдналися з членами місцевої громадської організації «Дольські ініціативи». Звернулися до спонсорів. На подив деяких песимістів, відгукнулися чимало відомих на Волині фірм: база відпочинку «Соминаль», агропідприємства «Перлина Турії», «Ратнівський аграрій», «Волинь-агро».


«ДЖАМАЛА ЦЬОГОРІЧ НЕ ПРИЇДЕ. АЛЕ ГОСТІ СВЯТА БУДУТЬ СОЛІДНІ»
— А почали з того, що розчистили один великий… хотів сказати «городський пляж», — жартує Геннадій.
— Коли оголосили про те, що потрібна робоча сила, то дехто сміявся. Мовляв, село у нас таке: наші не будуть робити, прийде дві–три людини. Були й такі, що казали: «Ми любимо очерет. Нащо воно нам?» Але фактично працювало близько 60 чоловік. Люди прийшли зі своїми інструментами. І всього за чотири години почистили берег, — розповідає Валерій. — Через два дні, коли вже осів весь мул, біля озера стояло 10 тракторів та КамАЗ. Дольчани самі організувалися, пригнали техніку і вивезли 55 причепів із мулом та очеретом. КамАЗ зробив із 10 ходок. Люди побачили, що під силу все, якщо об’єднатися.
Як ми вже казали, до організації фестивалю долучилися й члени ГО «Дольські ініціативи», насамперед її голова Володимир Кудриль та Лідія Заславська.
— Заснували громадську організацію, яка діє вже 10 років. Напрацьована певна «кредитна» історія. Реалізовані проекти, навіть міжнародні за підтримки фонду «Відродження». Але було важко, поки хлопці не з'явилися, — розповідає Володимир Олексійович. — Людей можна розгойдати, але потрібно бути поряд і завжди рухати. Селу треба поштовх, селу потрібні переміни. Якщо організуємо проект у Дольську, то кожен із нас матиме зиск. Бо ж ми тут живемо.
Пані Лідія зазначає, що мета організації фестивалю — активізувати місцеве населення, щоб люди показали своє надбання: фольклор, обряди, традиції. Але до участі запрошують не тільки колективи з Турійщини, але й з інших районів Волині та України.
— Україна різноманітна, і ми прагнемо це показати. Хотіли б залучити кримських татар, болгар, євреїв, греків. На Волині євреїв немає, тут хануки не запалюють (ханука, ханукія — світильник, який використовують на єврейське свято чуда, свято перемоги у війні між святістю і нечистотою. — Авт.), тут не звучить ідиш. У нас жили чехи. Купичів, Туличів — це чеські села. На жаль, на все не вистачило коштів. Ми домовилися з кримсько-татарським колективом із Херсона. Вони погодилися, але на дорогу треба 15 тисяч гривень. Ця мрія залишається. Наступного року вони будуть — знайдемо кошти, щоб привезти кримських татар, — переконаний Валерій Поліщук.
Організатори навперебій розповідають, як проводитиметься свято, де яка зона діятиме. А ще зізналися, що пробували запросити на фестиваль зірку.
— Ми — кримчани. До кого можемо звернутися? Так і подумали — до Джамали. На жаль, у неї того дня концерт за кордоном. Нікому нічого не казали, але дехто впевнений, що до нас таки їде Джамала, — каже Валерій.
— Нам приємно навіть те, що вона просто відповіла, — додає Володимир Кудриль.
Дивишся, з яким запалом говорять мої співрозмовники, і віриш, що перший сільський етнофестиваль на Волині, як його називають самі організатори, таки матиме прописку у Дольську на Турійщині.



Чудове озеро манить відпочивальників.



Валерій Поліщук (ліворуч) та Геннадій Чудновець хочуть «розгойдати» Дольськ.