РІК КУЛЬТУРИ В АВАРІЙНИХ КЛУБАХ

Не є секретом, що в області за останні роки, коли до мінімуму були скорочені витрати на заклади культури, на півставки, а то й чверть ставки була переведена велика кількість працівників культури, чимало будинків культури, клубів, бібліотек, що не ремонтувалися і не опалювалися, дійшли до, відверто кажучи, жалюгідного стану. Великі сподівання покладали працівники культури на Указ Президента України Леоніда Кучми, що проголошував нинішній рік Роком культури.
До того ж були розроблені обласна і регіональні програми його виконання. Досить сказати, що згідно того Указу всі культпрацівники, і то без скорочення їх кількості, мали бути переведені з січня на повні ставки. Та й взагалі у тих програмах багато моментів, які не могли не викликати позитивних емоцій. Адже йшлося про солідну підтримку розвитку культури.
Минуло вісім місяців нинішнього Року культури. Якими вони стали для працівників культури, жителів двох сусідніх районів — Ківерцівського і Рожищенського, цікавилися разом із начальником відділу управління культури облдержадміністрації Галиною Остапчук.
Слід сказати, що в обох районах є певні позитивні зрушення, але до ідеалу, до передбачуваного і запланованого ще далеко. Звичайно, дуже добре, що Ківерцівський районний Будинок культури має 22 творчі самодіяльні колективи, з них 8 — народних, вокальні, музичні. На сьогодні, як вважають в управлінні культури, це чи не найкращий показник. Багато робить для того, щоб художня самодіяльність була на належному рівні директор районного Будинку культури Олександр Бовканюк.
Але коли подивитися у яких умовах збираються і проводять репетиції самодіяльні артисти, то їм не позаздриш. Під районний Будинок культури передано колишній Будинок культури Ківерцівського ДОКу. Бувала там у його найкращі часи. Це був справді красень-палац з чудовим кольоровим паркетом, просторим залом, обладнаним всім необхідним, кімнатами для занять аматорів сцени. На жаль, все це в минулому. Будинок культури не менше десяти років не опалюється. Це почалося ще тоді, коли він належав ДОКу, а підприємство вже розвалювалося. Не змінилася його доля і за останні роки, відколи він став районним Будинком культури.
Тече дах, приміщення їсть грибок. А крісла у залі у такому жахливому стані, що, даруйте, у пристойному одязі на них бридко сідати. Щоправда, нам показали вже пошиті чохли на них. От як будуть кошти для придбання паролону, то проведуть їх відповідний ремонт. А взагалі мали виділити для ремонту приміщення кошти, що надходять в область з Києва, 20 тисяч гривень. Доки готувався матеріал до друку, повідомили, що вже є можливість укладати угоду на ремонт.
На жаль, проблема не з одним приміщенням районного Будинку культури у Ківерцівському районі. Негативною візитною карткою Волині вже кілька років бовваніє над дорогою просто-таки понищене приміщення Дернівського Будинку культури. До того ж, як сказав завідуючий відділом культури Микола Супоровський, на території Дернівської сільської ради ще й клуб у селі Мощаниця в аварійному стані, і його треба закривати. У селі Озеро стоїть обдерте, обшарпане приміщення, яке навіть важко назвати Будинком культури. Сподівання сільського голови Юрія Беденюка на те, що плата за оренду магазину-бару, що розмістився у частині цього приміщення, допоможе вирішити проблему з його ремонтом, сумнівне — настільки незначні ті кошти порівняно з потребою на ремонт. До того ж село позбавили бібліотеки — коли стала текти на стелажі дощова вода, її перевели у село Гайове цієї ж сільради.
Можна порадіти, що у нинішньому році всіх бібліотечних працівників перевели на повні ставки. У той же час на опалення сільських закладів культури в бюджеті не закладено жодної гривні. Тож скажіть, як можна буде у тих промерзлих бібліотеках обслуговувати читачів? Не можуть похвалитися бібліотеки, в тому числі й районна, забезпеченням новими книгами, періодичними виданнями. Згідно з програмою Кабінету Міністрів, бібліотеки району, як сказала директор централізованої бібліотечної системи Любов Михальчук, повинні б мати фінансування на свої потреби у сумі понад 300 тисяч гривень, а мають мізер. І взагалі, матеріальна база закладів культури, сильно підупала.
У сусідньому з Ківерцівським, Рожищенському районі, хоч і старе приміщення районного Будинку культури, але воно відремонтоване так, що любо подивитися. Але тут навіть серед клубних працівників дев’ять отримують лише 0,25 ставки. А серед 32 сільських бібліотечних працівників лише одна людина має ставку, а на півставки трудяться 19 чоловік.
Нам здалося, що більш активну позицію повинен займати районний відділ культури, його завідуюча Катерина Олексюк, хоч вона і недавно обіймає цю посаду. Гадаємо, що це певна вина і відділу культури в тому, що біля однієї з доріг у селі Рудня просто-таки у жахливому вигляді знаходиться приміщення, на якому замість вивіски хтось із жартівників на стіні залишив своєрідне графітті: «Клюб». Як виявилося, з районного бюджету виділили на його ремонт чотири тисячі гривень. Нехай це і невеликі кошти, порівняно з потребою, але досі з цих коштів сільський голова Святослав Чухрай не використав жодної гривні. Цікаво, коли ж там щось буде робитися, вже ж літо минуло? Як сказала завідуюча бібліотекою Галина Забокрицька, вона зацікавлена в тому, щоб хоч невеликий ремонт зробили, нагадує про це голові. А він на те лише відмахується, мовляв, не мороч мені голову. І це в селі, де немає ні школи, ні дитячого садочка, один Будинок культури та й той доведений, як то кажуть, до ручки.
Є, звичайно, у Рожищенському районі заклади культури, які радують, як то кажуть, серце і душу як їх працівників, так і місцевих жителів, і можуть бути прикладом того, як при нинішній ситуації можна їх по-належному утримувати. Але є й інші.
У Будинку культури в Рудці-Козинській все чисто, гарно, а взимку тут ще й опалення працює. Як виявилося, чимало доклали рук і праці особисто директор Будинку культури Віктор Жовнірук, завідуюча бібліотекою Галина Фенюк. І то без додаткової плати. З усього видно, працівники культури бережуть свій заклад культури. Тож здивувало нас те, що з нинішнього року сільський голова Микола Яцюк перевів директора Будинку культури на чверть ставки.
Поцікавилися у завідуючої бібліотекою Галини Фенюк про поповнення книжкових фондів. І ось що почули у відповідь: за вісім місяців нинішнього року вони зросли аж на чотири книги, які одержали безоплатно. Це два випуски журналу «Волинь моя», книга Президента України Леоніда Кучми «Європейський вибір» та поетична збірочка вчителя з села Навіз Олексія Будчика.
Минули часи, коли всі і скрізь чекали державного фінансування. Нині багато що мають вирішувати органи місцевого самоврядування. Зокрема, це вони повинні у великій мірі дбати про свої заклади культури, школу та інше. І дивує, що на місцях нерідко доводилося бачити — не можуть знайти кілька листків шиферу, щоб залатати дірку в Будинку культури. Коли ж весь дах протікатиме і на ремонт закладу культури потрібна буде велика сума, у сільській раді волатимуть, що їм це не під силу. Питається: де ж вони були раніше, чекали, що хтось це зробить? Можна назвати не одного сільського голову, при якому до жалюгідного стану доведено місцеві заклади культури. І хоч при нинішньому самоврядуванні нібито й нема кому з них спитати, але, мабуть, варто це робити якимось чином. Бо гірко дивитися на аварійні заклади культури у Рік культури.
Анастасія ФІЛАТЕНКО.