Маневичанин мріє про олімпійське золото

Про це пише Маневицька районна газета «Нова доба». Нещодавно разом по-сусідськи грались у хованки, а сьогодні маю честь писати про Павла, як про майстра спорту.

Проте у хлопця є мрія – перемогти на Олімпійських іграх.

– Спортивний шлях розпочав ще дитинстві, коли виступав за рідну школу на районному рівні. Пам’ятаю, як вдома перед змаганнями вчився метати карниза, - з усмішкою пригадує легкоатлет. - Мій перший результат в 2011 році – 32, 07 м.
У Маневичах  хлопця запримітив тренер ДЮСШ Володимир Засєкін, який делікатно підштовхнув його до свідомого майбутнього вибору – метати спис.
– Серйозно я почав займатися легкою атлетикою з шостого класу, коли  перейшов у навчально-виховний комплекс с. Маяки. Моїм відданим наставником став Володимир Сахарук. Це та людина, якій я буду все життя вдячний, бо саме завдяки йому маю сьогодні такі достойні результати, – каже Павло.
Найбільше подобається юнакові, що у цьому виді спорту треба покладатися лише на власні сили. А ще тішиться від того, що на трибунах завжди збирається багато людей. У такі хвилини відчуває особливу  відповідальність і намагається виступити так, щоб не розчарувати вболівальників і самого себе.
– Перед змаганнями головне – не хвилюватись. Я прошу в Бога благословення і впевнено прямую до старту. Знаю, що за мене переживають мої близькі і найкращий тренер, тому стараюсь не підвести, – говорить спортсмен.
За Павла вболіває вся родина: три старших брати, сестра Тетяна і найменший Іванко, який, можливо, в майбутньому вирішить його наслідувати. Батькам ще досі не віриться, що син має такі високі досягнення:
 – Ми гордимося сином. Радіємо його перемогам часто зі сльозами на очах, – каже мама Валентина Петрівна. 
Тренер Володимир Іванович переконує, що с. Старий Чорторийськ – це особливе село, адже, крім Павла Палія, його вихованцями є Максим Богдан (майстер спорту міжнародного класу з метання списа, член збірної України) та Софія Богдан (кандидат у майстри спорту). До речі, за словами Павла, саме Максим є для нього спортивним кумиром.
– Легкоатлети із с. Старий Чорторийськ найвищого ґатунку, бо у всіх є харизма, а це головне, – стверджує тренер.  - Це діти, яких мені подарував Бог.
Щодо характеристики Павла, то пан Володимир говорить: 
– Інтелектуал, багатий духовно, має бійцівський характер. Попереду на нас з ним чекають великі справи.
Сьогодні в українському спорті така ситуація, що спортсмен виживає, як може. Приміром, часто на змагання за кордон Павло з тренером їдуть за власні кошти.
 «Якщо Павло поставив ціль, то обов’язково її досягне», - каже його друг Богдан Чубко. Я теж вірю, що побачу свого друга дитинства на олімпійському п’єдесталі.