«Хоч ми східняки, а ви – западенці, нікому не вдасться нас розсварити»
Так розчулилися гості із Волновахи на фестивалі «Український коровай-сузір'я» у Володимирі-Волинському
Військовослужбовці бригади спецпризначення сержант Андрій Шарко та старший солдат Вадим Франасюк, співпрацюючи із місцевою владою Сходу і Заходу України в рамках проекту «Схід і Захід разом» супроводжували творчий колектив «Заграярочка» з міста Волноваха Донецької області до Володимира-Волинського. На десятий Всеукраїнський фестиваль «Український коровай-сузір'я» їх запросили режисер Володимир-Волинського театру «Відродження» Олена Шарко, яка неодноразово приїжджала з виступами у Волноваху. Вона була рада бачити друзів зі Сходу України на Волинській землі. Олена Шарко та акторка театру Анжела Потапова, окрім творчих репетицій, займаються волонтерською діяльністю, тому передали зібрані медикаменти для воїнів.
Творчий колектив із Волновахи висловили таку подяку:
Ми дуже вражені теплим прийомом у волинян, обов'язково до них приїдемо знову та з радістю чекатимемо друзів у нас на Донеччині.
– Ми дуже вражені теплим прийомом у волинян, обов'язково до них приїдемо знову та з радістю чекатимемо друзів у нас на Донеччині. Ми назавжди зарядилися енергетикою цього фестивалю, так тепло нас, мабуть, ніде не зустрічали. На Волині дуже гостинні люди, яких ми можемо назвати родиною. Нікому не вдасться нас розсварити чи розділити, лише за географічним розташуванням ми – східняки та западенці, насправді ж ми єдині! Дякуємо усім, завдяки кому відбулась ця поїздка: Олені Шарко та Володимир-Волинській районній владі, яка організувала фестиваль. Ми відпочили в чудовому готелі при Зимненському жіночому монастирі, побували на незабутній екскурсії і вражені величчю і святістю монастиря, ніколи не забудемо мальовничу місцевість, яку роздивились з монастирської гори. Дякуємо водіям Івану та Олександру, котрі нас благополучно завезли і привезли, поварам з кафе «Зустріч» за смачні страви, Вадиму Франасюку та його мамі, які турбувалися про наше здоров'я, Андрієві Шарку, який посприяв у виділенні коштів на дорогу, його вівчарці Діні, яка їхала з нами разом та охороняла наш автобус під час відпочинку в готелі, екскурсії в монастирі та нашому виступі на фестивалі. Діти її дуже полюбили, бо допомагала їм чудово перенести далеку поїздку. Дякуємо військовому командуванню бригади, яка співпрацює з місцевим населенням.