МУЗА МАЙДАНУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ: ПИШАЙМОСЯ, ДРУЗІ, ЩО МИ — УКРАЇНЦІ!
Атмосфера єдності і любові учасників помаранчевої революції на Майдані Незалежності у Києві покликала до Музи навіть тих, хто раніше не пробував себе у поезії...
Атмосфера єдності і любові учасників помаранчевої революції на Майдані Незалежності у Києві покликала до Музи навіть тих, хто раніше не пробував себе у поезії. Про це щиро зізналася під час емоційної телефонної розмови наша читачка з Луцька Тамара Олещук, дочка легендарної волинської збирачки пісень і фольклору, на жаль, уже покійної Антоніни Голентюк. Повернувшись зі столиці, пані Тамара написала вірша високого громадянського звучання. Процитуємо одну строфу. Брехливі владці блуд на нас пускали, Бо думали, що ми сліпі й глухонімі. Та українці, як один, повстали, Ми — не козли, козли — не ми! Зворушеною прийшла до редакції заслужена артистка України Галина Кажан. Лучанка п’ять днів провела на Майдані Незалежності, мала щирі зустрічі там з однодумцями, визнаними особистостями творчої інтелігенції — народними артистами Ніною Матвієнко, Галиною Яблонською, Богданом Бенюком та багатьма іншими. Поетеса з Краснодона, лауреат літературних премій імені Василя Стуса, Олени Пчілки, Антоніна Листопад, що родом з Великої Волині, передала для нашої газети свій вірш «Присяга на Майдані». Ці поетичні рядки звучать сьогодні особливо актуально і зворушливо. Отут, на Майдані, сьогодні — хрестини. Оранжеве крижмо в своїй материнці. Тобою пишаюсь, моя Україно! Пишаюся вами, мої українці! Оце Незалежність! Це вічні глибини! Тут голосу повно і волі — по вінця! Тобою пишаюсь, моя Україно! Пишаюся вами, мої українці!