Лялькова «Бджілка» кличе у гості
Волинський обласний академічний театр ляльок сорок другий раз відкриває двері наймолодшим глядачам. Не розгубити їхню любов, зацікавленість і заслужити щирі дитячі аплодисменти — справа непроста. Але ущерть заповнений зал свідчить про те, що із завданням колектив закладу і цього сезону впорається на «відмінно»
Інна ПІЛЮК
Добігають, поспішають, швиденько чеберяють, тримаючи батьків за руки… У кожного театру — свої гості. Та що малятам! Навіть дорослим цікаво в черговий раз поринути у неповторний ляльковий світ. Постійних глядачів помітно одразу: вони безпомилково орієнтуються скрізь — від гардеробу до буфету. Впевнено заходять у зал і знають: тут справжній дитячий світ, де оживають улюблені герої.
Навіть дорослі за якусь мить починають вірити у справжність казкового сюжету, настільки майстерно ляльки передають людські емоції.
Невимушену хвилину радості перед самісінькою виставою глядачам дарують вихованці Луцького ДНЗ № 13. На реальній сцені з віршами та піснями — ну кого залишить байдужим такий дебют дітлахів?
А ось і очікувана прем’єра. Новий сезон відкривають казкою «Бджілка». Це інсценізація твору відомого французького письменника Анатоля Франса, яку на волинській сцені майстерно відтворив незмінний художній керівник театру Данило Поштарук. Із перших сцен — інтрига, адже йтиметься зовсім не про комаху, як видається із назви, а про маленьку дівчинку, яка разом із другом потрапляє у круговерть дивовижних пригод. Сюжет відражу ж переносить глядачів у чарівний світ, де поруч із людьми існують русалки, гноми… Але й казковим героям притаманні любов, хитрість, співчуття та взаємодопомога.
В унісон зі сценою живе зал. Ось усі разом затамовують подих, ось співчувають, ось радіють щасливому завершенню історії. Навіть дорослі за якусь мить починають вірити у справжність казкового сюжету, настільки майстерно ляльки передають людські емоції. Доповнюють їхню гру і актори Оксана Новосад, Олександра Ганджала, Олександр Поліновський, Олексій Криворучко.
Данило Поштарук відверто радіє молодому поповненню у колективі. І незважаючи на те, що вже сорок другий раз виходить на сцену, перед початком нового сезону хвилюється: «Цього року мої переживання мають приземлений, побутовий характер. У театрі незаплановано затягнувся ремонт. Вистави уже стартували, готуються нові постановки, і от доводиться миритися і працювати у не зовсім пристосованих умовах. Хотіли впоратися за два місяці, поки тривало міжсезоння, але не встигли».
А от успіхами у мистецькому житті волинські лялькарі можуть по праву пишатися. Нещодавно вони повернулися з міжнародного фестивалю «Інтерлялька-2017», який проходив в Ужгороді. Звідти привезли найціннішу для творчих професій нагороду — приз глядацьких симпатій. Уже найближчим часом порадують глядачів і новою постановкою «Золотоволоска», над якою працює колектив під керівництвом режисера–постановника з Києва Дмитра Драпіковського. На черзі підготовка новорічних ранків, які обіцяють бути як завжди захоплюючими та веселими.
