Курси НБУ $ 26.65 € 31.31
«Є злочини гірші,  ніж спалювати книжки, наприклад, не читати їх»

Це лише частина редакційної бібліотеки, бо понад 40 новинок на руках у наших працівників

Олександр Дурманенко

«Є злочини гірші,  ніж спалювати книжки, наприклад, не читати їх»

З чого дивувався і чим переймався протягом останнього часу редактор відділу місцевого самоврядування і сільського життя газети «Волинь-нова» Кость ГАРБАРЧУК

Слова, винесені у заголовок, сказані американським фантастом Реєм Бредбері (1920 – 2012) в романі, котрий вийшов у 1952-му – «451 градус за Фаренгейтом» (це температура, при якій горить папір). У ньому йдеться про тоталітарне суспільство, де заборонено свободу слова, а книги спалюють. Людей, котрі думають і читають, оголошують божевільними…

В автобіографії письменник згадував, що він не зміг вступити до коледжу, бо був із бідної родини. Тож майбутній знаменитий літератор ходив до публічної бібліотеки впродовж десяти років. Три-чотири дні на тиждень читав книги. І у 27 літ замість університету, за його словами, він закінчив… бібліотеку. Ми в редакції нашої газети також інтелектуально розвиваємося — вже рік, як започаткували власну книгозбірню модерної літератури

… ДИТЯЧОЮ МРІЄЮ, ЯКА НАРЕШТІ ЗБУЛАСЯ

Якось мама жартома сказала, що я спочатку навчився читати, а тоді вже ходити. Скільки себе пам’ятаю, завжди відчував неймовірний інтерес, непереборний потяг до друкованого слова. І з дитинства мріяв бути бібліотекарем. Це ж грандіозно – жити й працювати серед книг, які можна читати, а тобі за це ще платитимуть зарплату! І ось нарешті я став бібліотекарем – редакційним. Моя сокровенна дитяча мрія збулася!

27 вересня 2016-го, на день народження нашої газети, ми розпочали акцію: кожного місяця редакція купує книжкові новинки. На їхнє придбання бухгалтерія виділяє одну тисячу гривень. Важливо, що право вибору мають усі працівники. Таким чином у нас уже було 12 закупівель. І вийшла цікава підбірка різнопланових видань на всі смаки. Я з радістю зголосився бути координатором акції та бібліотекарем. Книгозбірня, яка розпочиналася з 8 найменувань, розміщена у моєму кабінеті. Отож думаю, шанувальникам газети буде цікаво знати, що ж читають ті, які пишуть і творять «Волинь-нову».

У першу чергу ми любимо книги волинських письменників: Володимира Лиса й Надії Гуменюк, Василя Слапчука й Миколи Шмигіна. Нашому жіноцтву також подобаються романи Галини Вдовиченко й Ірен Роздобудько, проза Володимира Даниленка, Галини Пагутяк та Людмили Таран.

Скільки себе пам’ятаю, завжди відчував неймовірний інтерес, непереборний потяг до друкованого слова. І з дитинства мріяв бути бібліотекарем.

Окрім цього, намагаємося стежити за світовим літературним процесом. Тому вже ознайомилися з творчістю жінок – нобелівських лауреатів: австрійської романістки Ельфріде Єлінек, білоруської письменниці Світлани Алєксієвич та канадської авторки Еліс Манро. Хотів би згадати політичний трилер колишнього керівника передвиборчого штабу британських консерваторів Майкла Доббса «Картковий будинок» та його продовження, що цьогоріч вийшло в Україні, – «Хід королем».

Скільки себе пам’ятаю, завжди відчував неймовірний інтерес, непереборний потяг до друкованого слова. І з дитинства мріяв бути бібліотекарем.

Є новинки, які користуються особливим попитом. І за ними навіть утворилася черга. Ми відразу прочитали «Забуття» Тані Малярчук, вразив роман  26-річного Мирослава Лаюка «Баборня». З нещодавно придбаних — книга чернівецького письменника Максима Дупешка «Історія, варта цілого яблуневого саду». Нікого не залишив байдужим Юрій Винничук, який за останні кілька років запропонував своїм фанатам новинки «Аптекар» та «Цензор снів». А на львівському Форумі видавців він представив «Лютецію». Цей роман у редакційній книгозбірні маємо з його автографом. Підписуючи книгу, письменник сказав, що він практично волиняка, бо його мама родом із Кременця.

… ТИМ, ЗВІДКИ В НИНІШНІХ ОЛІГАРХІВ ГРОШІ?

Але ми читаємо не лише жіночі романи чи розважальну літературу, а й книги у популярному нині жанрі нон-фікшн. Серед них, зокрема, фундаментальне дослідження – суміш історії, політології й економіки – «Чому нації занепадають. Походження влади, багатства та бідності». Автори намагаються доступно, на реальних прикладах пояснити, від чого залежить економічний успіх держав. Або ще одна новинка, яку написав американський журналіст Джон Джудіс, — «Великий вибух популізму». Для сучасної України дуже актуальна книга, адже експерт аналізує ключові явища політики. Дослідник пояснює, чому в нинішніх умовах вибори виграють саме популісти. Ми жартуємо, що вона може бути навіть практичним підручником в деяких передвиборчих штабах.

Цьогоріч вийшла книга журналістки та письменниці українського походження, яка стала міністром закордонних справ Канади, Христі Фріланд «Плутократи». Авторка аналізує суспільну та економічну історію в період становлення нової спільноти супербагатіїв, відомих як олігархи. Ми в редакції її вже читаємо. Тож скоро будемо знати відповідь на запитання: звідки у них стільки грошей? Ще одне видання, яке, на мій погляд, потрібно уважно проштудіювати всім журналістам, — «Сучасні інформаційні війни». Його автор – найвідоміший в Україні фахівець з комунікаційних технологій, професор Георгій Почепцов.

Уже маємо підбірку книг документальних, зокрема видання Українського інституту національної пам’яті, присвячені невідомим сторінкам вітчизняної історії, а чого варті «Спогади» гетьмана Павла Скоропадського…

Мені дуже подобається вислів ще одного письменника-інтелектуала, італійця Умберто Еко (1932 – 2016), який можна вважати головною ідеєю нашої редакційної бібліотеки: «Я не маю жодного сумніву, що будь-яка прочитана книга змушує прочитати наступну».

І насамкінець. Нещодавно стало відомо ім’я цьогорічного нобелівського лауреата з літератури. Я чомусь думав, що це буде японець Харукі Муракамі, але ним став англійський письменник японського походження Кадзуо Ішігуро. Його сумний та щемливий роман-антиутопію «Не відпускай мене» у майстерному перекладі українською Софії Андрухович ми вже «проковтнули».

…Це не книжковий огляд, бо кількість придбаних видань уже перевалила за сто, а лише кілька штрихів із життя редакції.

Хочу акцентувати увагу: купуємо ми новинки лише українською мовою від українських видавців, а це означає, що підтримуємо вітчизняне книгодрукування.

Це ж так само, як ви – наші прихильники – передплачуєте газету й таким чином допомагаєте нам. Про яскраві літературні новинки обов’язково будемо розповідати в майбутньому, яке давайте зустрінемо разом!

P. S. Передплатники «Волині-нової» можуть записуватись у нашу бібліотеку.