Курси НБУ $ 39.22 € 42.37

СИНИ І ПАСИНКИ ПОДАТКІВЦІВ

Гостра дискусія, викликана опублікованим нашою газетою матеріалом, відбулася в кабінеті голови Горохівської районної ради Леоніда Андрійчука...

Повчальна дискусія після публікації у газеті “Волинь”
Гостра дискусія, викликана опублікованим 6 січня нинішнього року нашою газетою інтерв’ю з керівниками депутатських фракцій обласної ради Володимиром Карпуком, Андрієм Тураком та Федором Кошельом “Коаліція більшості обласної ради”, відбулася в кабінеті голови Горохівської районної ради Леоніда Андрійчука. Призвідкою до неї стали, власне, такі от слова керівника селянської фракції обласної ради і одного з найпотужніших приватно-орендних сільгосппідприємств у Горохівському районі та нашій області Андрія Турака: “Нам ще багато треба зробити по бюджету, бо навіть у моєму Горохівському районі я знайшов прихований мільйон гривень. Нам треба довести, що так, як було, коли важливі питання вирішувалися поза громадськістю, негласно, кулуарно,— більше не буде”. Учасниками ж дискусії стали голова районної ради Леонід Андрійчук, заступник голови Горохівської райдержадміністрації Ярослав Довгополов, завідуюча районним фінансовим відділом Марія Ковальчук, Андрій Турак та депутат районної ради і голова її постійної комісії з питань планування бюджету, фінансів та використання майна Леся Бондарук.
Суть же дискусії звелася фактично до того, що у відповідь на процитовану вище фразу про “прихований мільйон” Марія Ковальчук взялася довести Андрієві Тураку та Лесі Бондарук своє: ніякого мільйона, плануючи грошові надходження в бюджет району, зокрема і на нинішній рік, фінансовий відділ держадміністрації ні від кого не приховував. Однак досить скоро учасники дискусії, дійшовши певного компромісу, начебто погодилися з тим, що говорити слід не про прихований в прямому розумінні цього слова мільйон гривень, а про чомусь ніким не зауважений, відтак і не врахований та не запланований у надходження до бюджету, як і недоодержаний бюджетом минулого року. І не через що інше, як через дивну якусь поблажливість з боку місцевих владних структур і податківців до окремих платників податків.
Саме на останнє звернув увагу Марії Ковальчук Андрій Турак. Скажімо, головним наповнювачем так званого “другого кошика” в бюджеті є фіксований податок. Але агрофірма “Лан”, наприклад, заборгувала бюджетові зі сплатою цього податку, хоч і має всі можливості у боржниках не ходити, аж 102 тисячі 487 гривень. Оскільки ж начебто є фавориткою когось із високих районних державних посадовців, то ніхто про цей борг ніби й не обмовився жодним словом.
В іншому випадку платник фіксованого податку не вніс минулого року до “другого кошика” районного бюджету 30 тисяч гривень. Здавалось би, на цей рік йому з урахуванням боргу слід планувати вже 60 тисяч, але плануються усе ті ж 30, із яких платник податку, користуючись чиєюсь поблажливістю чи покровительством, знову може не сплатити жодної гривні. Прикладів таких було наведено немало і повторюються вони, резюмував Андрій Турак, з року в рік. А в деяких інших випадках при плануванні бюджету свідомо, на його думку, створюються можливості для того, аби без жодної напруги “відрапортувати про успішне виконання” статей доходів у бюджет сільських рад, хоч доходи можуть бути помітно вищими.
Ще більші “незрозумілості” із надходженнями до “першого кошика” бюджету, який головним чином наповнюється за рахунок податку на прибуток. Однак коли під час дискусії зайшла про це мова і Андрій Турак та Леся Бондарук висловили свої зауваження, Марія Ковальчук перевела, як то кажуть, усі стрілки на районну державну адміністрацію, котра безпосередньо контролює сплату податків і за потреби займається примусовим їх стягуванням. Мовляв, податківці, вважаючи таку інформацію конфіденційною, не повідомляють райфінвідділ про надходження платежів у бюджет, чим позбавляють місцевих фінансистів можливості належно планувати грошові потоки. Тут же назвала прізвище відомого в Горохові і цілком успішного підприємця, який упродовж минулого року заплатив податку на прибуток “аж цілу гривню”. І висловила думку, що в районі, очевидно, є немало підприємців, які, аби не платити податків, просто приховують справжні свої прибутки, на що податківці дивляться чомусь крізь пальці, а місцеві органи влади нічого з цим вдіяти не можуть.
— Ми на податкову адміністрацію,— сказав у цьому зв’язку і Леонід Андрійчук,— жодного впливу не маємо.
Тим часом запитання, на кого ж, в тому числі і на районному рівні, працює “держава в державі”, як назвали декотрі ЗМІ податкову службу України, залишилось без відповіді, оскільки жодного із її представників під час цієї дискусії в кабінеті голови районної ради не було. Але мимовільний подив викликали у декотрих учасників дискусії слова Марії Ковальчук про те, що в боротьбі за наповнювання державного ж таки бюджету справляти належний вплив на державну податкову службу повинні... депутати. І, очевидно, слід додати — високі державні посадовці з райради та райдержадміністрації.
Петро БОЯРЧУК.
Telegram Channel