У Нововолинську помолилися за шахтарів (Фото) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.06 € 33.81
У Нововолинську помолилися за шахтарів (Фото)

Волинь-нова

У Нововолинську помолилися за шахтарів (Фото)

У день небесної покровительки - Святої Варвари

18 грудня, з благословення митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира, благочинний Нововолинська прот. Олександр Горевич разом з родинами шахтарів молитовно вшанували святу великомученицю Варвару, яка є покровителькою шахти Бужанська. Про це повідомляє сайт Вололдимир-Волинської єпархії УПЦ (МП).

Було відслужено Молебень за працівників шахти, а також звершена заупокійна Літія за шахтарів які загинули.

В’язниця знаходилася у підземеллі, в каменоломнях, де часто відбувалися зсуви грунту та осипання покрівлі, тому в’язні неминуче гинули. Але у часі перебування Варвари не сталося жодного лиха. Мабуть, це стало однією з причини, що шахтарі назвали святу Варвару своєю покровителькою.  

Як Варвара стала покровителькою шахтарів?..
У місті Іліопіль у Малій Азії, жив багатий і славний чоловік Діоскор, який фанатично дотримувався язичницької віри. Він рано овдовів, а на вихованні залишилась маленька донечка Варвара. Батько-поганин хотів, щоб Варвара навіть не чула про християн, яких він відверто ненавидів. Тому приготовив для неї осібні кімнати в замковій вежі й там вона проживала, відокремлена від усього світу.

Коли прийшов час видати її заміж, батько дав Варварі волю дій, «прикріпив» до неї товариство вибраних дівчат, які були і подругами, і слугами водночас, а сам подався у далеку мандрівку.

Але з-поміж дівчат була одна християнка. Вона й навчила Варвару правд християнської віри, допомогла охреститися. Знайшовши Христа і Його Правду, Варвара жертвувала Йому всю свою любов і дівочість.

Коли повернувся її батько, Варвара не втаємничувала своєї віри, а відверто заявила: «Я – християнка!». Почувши таке, батько Варвари впав у велику лють, тяжко побив рідну дитину і віддав її в руки державного мучителя. Він наказав жорстоко побити її сухими воловими жилами, рани посипати сіллю і кинути до в’язниці.

В’язниця знаходилася у підземеллі, в каменоломнях, де часто відбувалися зсуви грунту та осипання покрівлі, тому в’язні неминуче гинули. Але у часі перебування Варвари не сталося жодного лиха. Мабуть, це стало однією з причини, що шахтарі назвали святу Варвару своєю покровителькою.