Ми вирішили повернутися до нашого конкурсу “Чотири рядки поезії”. Знайшли небайдужого спонсора. Він пообіцяв мішок цукру переможцю. Сам і визначить, кому вручити солодкий приз...
Ми вирішили повернутися до нашого конкурсу “Чотири рядки поезії”. Знайшли небайдужого спонсора. Він пообіцяв мішок цукру переможцю. Сам і визначить, кому вручити солодкий приз. Наразі процитуємо кілька рядків з вірша “Ода зимі” Василя Більчика із села Красноволя Маневицького району. Він щойно видав третю поетичну збірку “Василеві усмішки”. Я зиму дуже поважаю, Бо взимку мухи не кусають. Зимою добре! Ні косити, Ані полоти, ні орати. Зимою довго можна спати. Узимку всі відпочивають, Та жаль, що швидко дні минають... Нехай не тішиться Василь Більчик — мішка цукру він не отримає: не вклався у регламент. А ось у нашої юної читачки Юлії Оситнянко із села Туропин Турійського району є шанс. Тим паче, що вірш її — весняний. Я пролісок синенький, я перший навесні. Сказати вам раденький: “Кінець, кінець зимі!”. З-під снігу свій листочок до сонця простягну, І ніжний мій дзвіночок вітатиме весну... Правда, гарно? Позмагайтеся з Юлею. Умова одна: тільки чотири рядки поезії, в яких ви зможете проявити свій талант, викласти душу і почуття.