Василь Слапчук любить дивувати читачів змістом своїх творів. Не став винятком і його другий роман “Дикі квіти”...
Василь Слапчук любить дивувати читачів змістом своїх творів — поетичних, а ще більше прозових, на які він перейшов останнім часом. Не став винятком і його другий роман “Дикі квіти”, який з’явився у київському видавництві “Факт” у популярній серії “Exceptis exсіpiendіs” (як і його перший роман “Сліпий дощ”) і щойно був презентований у Луцьку, в обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки. Назву твору доволі прозоро пояснює один з автографів до нього: “Бог був садівником, а людей і сьогодні можна порівняти з квітами, але ці квіти дикі”. Та, як зізнався під час презентації сам автор, цей епіграф, який приписаний нібито східному філософу Асилю Якиму, насправді придумав ніхто інший, як Василь Слапчук, шукаючи своєрідне “виправдання” для трохи, а, може, й доволі незвичних ситуацій і характерів його роману. Про цю незвичність, своєрідність, нетрадиційний підхід до зображення доволі типової української сім’ї говорили на презентації і її ведуча, працівниця обласної наукової бібліотеки Ольга Кириченко, і ті, хто спробував проаналізувати, порозмірковувати, здивуватися, а часом і “виправдати” зображене — науковці ВДУ імені Лесі Українки доктор філологічних наук Луїза Оляндер, кандидати філологічних наук Галина Сіпака, Віктор Зубович, Микола Мартинюк, колеги Василя по письменницькому цеху — Віктор Вербич, Валентина Штинько, Клава Корецька, читачі, а серед них — Василеві однокласники і друзі-”афганці”. А ось, на думку головного редактора видавництва “Факт” Леоніда Фінкельштейна, який також прибув на презентацію, Слапчук просто розказав історію однієї сім’ї, яку цікаво читати. Теплі слова про письменника, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, який є, на його думку, є гордістю нашого краю, сказав і вручив квіти заступник голови облдержадміністрації Володимир Карпук. Він пригадав і актуальні поетичні рядки Василя Слапчука із його поетичної, яка теж щойно вийшла, збірки “Так!”, в якій знайшли відображення події помаранчевої революції. Відзначалася на презентації і незвичайна побудова твору, який складається з трьох повістей — “Крихти хліба в бороді Конфуція”, “Калюжа пізнання” і “Жінка без косметики”. У них події подаються у розповідях всіх трьох членів цієї доволі непростої сім’ї. Як зазначалося на презентації, Василь Слапчук зобразив життя таким, яким він його побачив. Когось роман захопить, в когось викличе обурення. Автор цих рядків навів у своєму виступі на презентації слова письменниці і журналістки Яни Дубинянської із інтерв’ю із Слапчуком у газеті “Дзеркало тижня” про те, що їй цей твір здається неймовірно веселим й іронічним. Виявляється, можливе і таке бачення”Диких квітів”. А багатозначність трактування якраз і засвідчує майстерність письменника. Володимир ЛИС.
