Курси НБУ $ 28.06 € 33.00
Не було 3 роки: на Турійщині зареєстровано туляремію

Резервуаром інфекції туляремії у природі є до 30 видів тварин

Фото: http://wig.com.ua

Волинь-нова

Не було 3 роки: на Турійщині зареєстровано туляремію

Хворий інфікувався при проведенні робіт на власному господарстві

Територія Волині є ензоотичною по туляремії, починаючи з 50-тих років минулого століття. З того часу в області налічують 79 ензоотичних пунктів у 13 районах. Після 30-річного затишшя, захворювання серед людей знову почали виявлятись з 2002 року, коли майже щорічно реєструвалась туляремія. Востаннє хворий  на туляремію виявлений у 2015 році  (смт. Турійськ), повідомляє Волинський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я.

Людина інфікується, як правило, при контакті із гризунами

«Наша установа постійно здійснює моніторинг об’єктів довкілля для виявлення небезпечних збудників у природі, а позитивні лабораторні знахідки лише підтверджують високу захворюваність (епізоотію) серед гризунів. Так, у 2017 році виявлено наявність антитіл до туляремії у майже 4% досліджених гризунів. Відповідно нами прогнозувалось можливе  загострення епідситуації щодо цього захворювання, – інформують у Центрі. – Туляремія – природно-вогнищева, зоонозна інфекційна хвороба, що характеризується ураженням крові, нервової системи та інших органів (верхніх дихальних шляхів, очей, нирок), а також  гарячкою та характерним збільшенням лімфатичних залоз.

Резервуаром інфекції у природі є до 30 видів тварин (типова зоонозна інфекція). Але, найбільше значення для людей мають мишовидні гризуни,  у яких збудник тривалий час зберігається у нирках та виділяючись на зовні із сечею, забруднює збудником хвороби все навколо.

 Тривалий і важкий перебіг хвороби та повільне одужання (ефективність лікування залежить від своєчасно встановленого діагнозу) та можлива подальша інвалідність — роблять це захворювання особливо небезпечним.

Людина інфікується, як правило, при контакті із гризунами. Крім того, захворіти можна: при вживанні сирої води з невідомих водойм, споживанні забрудненої їжі (немитих яблук, овочів тощо), при вдиханні збудника з пилом (при сільгоспроботах  по обмолоті інфікованого зерна, заготівлі сіна тощо). Рідше хвороба виникає  після укусів комах — кровососів: сліпнів, мух-жигалок та особливо іксодових кліщів (в період їх активності). 
 Початок хвороби гострий: підвищується температура тіла, відмічається головний біль, загальне нездужання, зниження апетиту та головне,  завжди, в місці проникнення збудника в організм, збільшується лімфатичний вузол (який називають бубоном). В залежності від механізму передачі та вхідних воріт інфекції виділяють різні клінічні форми.  Частіше зустрічається бубонна і  виразково-бубонна (рідко – легенева та очна).

Вберегтись від хвороби допомагали щеплення протитуляремійною вакциною. Однак, через її відсутність в Україні з середини 2000-х років, різко знизився у населення імунітет до цієї інфекції.

 Тривалий і важкий перебіг хвороби та повільне одужання (ефективність лікування залежить від своєчасно встановленого діагнозу) та можлива подальша інвалідність — роблять це захворювання особливо небезпечним.

Отже, рекомендуємо: при виявленні вказаних вище симптомів (особливо різкої слабкості та збільшенні лімфатичних вузлів) — негайно звернутись до лікарів за місцем проживання, не займатись самолікуванням».