НОСТАЛЬГІЯ: РОДИННІ ПОЧУТТЯ З СИБІРУ ПРОЛЯГЛИ НА ВОЛИНЬ
23 вересня минулого року в нашій рубриці була надрукована коротка замітка, в якій росіянин українського походження Володимир Струсь з далекого сибірського міста Ханти-Мансійська просив волинян допомогти йому у зборі інформації про корені свого роду...
23 вересня минулого року в нашій рубриці була надрукована коротка замітка, в якій росіянин українського походження Володимир Струсь з далекого сибірського міста Ханти-Мансійська просив волинян допомогти йому у зборі інформації про корені свого роду. Його цілу родину за участь в ОУН було вислано із села Воротнева Луцького району в Сибір. Там знайшли вічний спочинок батьки. І ось другий лист. Уже не з проханням, а з вдячністю і привітанням з перемінами в нашому політичному житті. “Тут, у далекому Сибіру, ми всі, хто приїхав сюди з України за “довгим карбованцем” і ті, що потрапили в цей суворий край не за своїм бажанням, з тривогою і надією стежили за подіями на прабатьківщині. Слава Богу, наші сподівання справдилися”,— пише автор листа. А ще дякує, що газета допомогла йому розшукати родичів. Низький уклін передає Святославі Аркушиній із села Струмівка Луцького району, Світлані Петровій з Ковеля, Ростиславу Островецькому, особливо ж — директору обласної наукової бібліотеки Людмилі Стасюк, яка була організатором цього незвичного пошуку.
