БЕЗ НАУКИ СЕЛА НЕ ПІДНЯТИ

Науково-консультативне забезпечення АПК області у нових умовах господарювання
Волинським інститутом агропромислового виробництва надбано певний досвід з розповсюдження та пропаганди наукових розробок, впровадження досягнень науки у життя.
В інституті створено 22 сорти озимого жита, ячменю, люпину і тритикале, отримано 9 патентів та 60 авторських свідоцтв на винаходи, висівається 34 сорти зернових культур та висаджується 47 сортів картоплі. В 11 базових господарствах різних зон області створені комплексні групи, в складі яких — науковці інституту. В тих районах і господарствах, де постійно займаються впровадженням наукових досягнень, немає потреби агітувати за передові технології. У великій мірі завдяки цьому вагомі результати в минулому році мали хлібороби СГЗАТ «Зоря» Луцького, ПОСГП ім. Шевченка Горохівського, ТзОВ «Україна» Ковельського, а також фермерське господарство «Аміла» Турійського районів.
Десять років тому створено волинську м’ясну породу. У м’ясному скотарстві вдосконалюється ресурсозберігаюча технологія, а у молочному — поліпшення племінних і продуктивних якостей української чорно-рябої породи. Сьогодні проводиться науковий супровід з цих питань в 10 племзаводах і 56 племрепродукторах в молочному скотарстві, 2 племзаводах та 13 племрепродукторах в м’ясному, одному племзаводі та 20 племрепродукторах по свинарству.
До нас звертаються чимало фахівців господарств різних форм власності, фермерів, власників присадибних ділянок — і нікому не було відмовлено в консультації, так само, як і в придбанні насіння.
Створено Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва області. До його складу входить 5 наукових установ області, до роботи залучено більше 100 наукових співробітників, серед них 2 доктори і 19 кандидатів сільськогосподарських, біологічних, технічних та економічних наук. Сьогодні, наприклад, ми беремо участь у розробці науково обгрунтованої програми розвитку АПК до 2010 року. Її мета — вдосконалити земельні відносини, адаптувати сільськогосподарські галузі до кон’юнктури ринку, науково обгрунтувати питання, скільки земель засівати, скільки вивести з обробітку, залужити і заліснити, збільшувати чи зменшувати посівні площі.
Вважали б за доцільне в наступні 5 років посівну площу зернових культур стабілізувати на рівні — 320 тис. га, або 50—52% у структурі посівів. Для відтворення родючості грунтів на найближчу перспективу пропонується вивести з обробітку і законсервувати (не тимчасово, а постійно) всі схилові, деградовані і малопродуктивні землі; мінімалізувати обробіток грунту (йдеться про чисельність операцій і їх глибину). Рекомендуємо введення 1—2 полів багаторічних трав; повернення в грунт соломи, пожнивних рештків. Збільшення посіву сидеральних культур дасть можливість вносити до 10—12 т/га органіки, або 400—600 кг/га гумусу щорічно, що практично компенсує його втрати. Вносити мінеральні добрива слід з урахуванням грунтової і рослинної діагностики. Необхідні щорічні планомірні заходи з хімічної меліорації кислих грунтів. Потрібно використовувати сапропелі водоймищ та розпочати добування жовнових фосфоритів старовижівської дільниці Ратнівського родовища, зернистих фосфоритів родовищ Матейки, Милятин та Копитково Маневицького району.
Для нарощування виробництва тваринницької продукції доцільно стабільно нарощувати поголів’я корів та їх продуктивність (не менше 3000 кг), відповідно збільшувати свинопоголів’я. Слід заготовляти по 45—48 ц кормових одиниць з розрахунку на умовну голову, відповідно по 1,5—2,0 т концентратів та 14 т зелених кормів; нарощувати посівні площі гороху, кормових бобів, люпину, люцерни, ріпаку, конюшини, мати не менше 10—12 відсотків зернобобових у структурі зернових.
На основі запитів виробничників, працюємо над створенням сучасної бази інформаційного наукового забезпечення, організацією випуску науково-методичної літератури. В цих питаннях тісно співпрацюємо з обласною дорадчою службою. З 1 січня ц.р. Волинський інститут АПВ започаткував випуск газети «Аграрна наука Волині». Але з кожним днем перед нами постають проблеми фінансування науково-консультативної роботи, забезпечення комплексних груп центру транспортом, комп’ютерною технікою, виділення нової високопродуктивної сільськогосподарської техніки для випробування і оцінки її ефективності в умовах області, виділення коштів на ведення наукових досліджень з питань хімічного захисту сільськогосподарських культур.
Потрібно визначити базові райони для створення умов відпрацювання моделей роботи агропромислових формувань в нових ринкових умовах. В кожній місцевій раді, районі створити спілки чи асоціації дрібнотоварних господарств. Мають працювати групи експертів-консультантів з числа провідних спеціалістів обласних сільськогосподарських установ і наукових співробітників для надання допомоги господарствам різних форм власності. При головному управлінні сільського господарства і продовольства з участю науковців варто відкрити інформаційно-аналітичний центр. Слід затвердити розроблену інститутом АПВ систему ведення насінництва і домогтися її неухильного виконання, розробити програму перепідготовки керівників і спеціалістів на 2005-2010.
У Волинському інституті агропромислового виробництва, який в 2006 році буде відзначати 50-річчя свого існування, через відсутність коштів вже понад 10 років не проводиться будівництво житла для науковців, протягом 20 років не поповнюється лабораторія масових аналізів новим стандартизованим спеціальним обладнанням, не виділяються пільгові кредити на придбання нової грунтообробної та збиральної техніки, відсутній павільйон для демонстрації нової сільськогосподарської техніки. Для розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази і кадрового потенціалу інституту потрібна фінансова підтримка.
На нашу думку, було б доцільно на базі Луцького державного технічного університету створити кафедру технологій вирощування сільськогосподарських культур, відкрити аспірантуру з цього профілю для підготовки молодих науковців, а в нашому інституті — лабораторію з питань дослідження впливу хімічного захисту на сільськогосподарські рослини та на якість вирощуваної продукції.
Володимир СКЛЯНЧУК, директор інституту, керівник регіонального Центру з наукового забезпечення АПВ області, кандидат сільськогосподарських наук.