ПОМАРАНЧЕВИЙ НАМЕТ ПЕРЕД ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЄЮ

Він показав громадянську зрілість одних і прислужництво перед антинародним режимом інших
Тепер продовжується вивчення і розслідування численних фактів порушень законодавства під час минулої виборчої кампанії. Це важливо не тільки з точки зору утвердження правової культури, а й становлення громадянського суспільства. Мені ж хочеться зупинитись на досить повчальній історії із помаранчевим наметом, який торік встановили біля облдержадміністрації, якраз навпроти вікон службового кабінету тодішнього одіозного голови А. Й. Француза, представники партії “Реформи і Порядок” на підтримку народного депутата із яскравим написом “Так, Ющенко!”.
Відомо, як на них зло, як розлючений бик на червоне полотнище, реагували представники старої влади. Особливо такі, як сумнозвісний кучмівський варяг. Француз тоді місця собі не знаходив, проводив нараду за нарадою зі своїми заступниками, з керівниками правоохоронних органів і вимагав негайно зняти намет. Але ніхто не наважувався силою це зробити, аби не викликати вибуху народного гніву. Ось як пригадує ці події заслужений юрист України, тодішній радник голови ОДА з правоохоронних питань Володимир Бородчук:
— У середині травня минулого року мене викликав Француз і запитав, чи не мозолить мені очі намет, що стоїть перед адміністрацією. Я відповів, що мозолів на очах у мене немає і після короткої паузи додав, що правових підстав для знесення намету немає.
— Ми вирішимо це питання через суд,— сердито сказав Француз, а мені показав на двері.
І заметушилася чиновницька рать. Того ж дня виконуючий обов’язки начальника управління капітального будівництва ОДА П. О. Оласюк настрочив на ім’я начальника УМВС України у Волинській області О. В. Кміті депешу: “Представники блоку В. А. Ющенка встановили помаранчевий намет і проводять агітаційну роботу з використанням гучномовців, що заважає працівникам управління виконувати свої службові обов’язки”. Вслід за ним аналогічного змісту лист направили О. В. Кміті працівники управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності ОДА Н. А. Королік, О. В. Дяк, Р. В. Тищенко та Р. В. Федонюк. З ними були солідарні головний спеціаліст управління промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку Л. І. Герасимюк та його начальник Ю. А. Бляшевський — свої обурення вони виклали власноруч в окремих листах. Щоб створити видимість масовості протесту, своє незадоволення помаранчевим наметом висловили у колективному листі працівники управління праці та соціального захисту населення. До них приєднався помічник Француза В. І. Шеремета, свої підписи на цьому листі поставили також Мельничук, Стиба, Романюк та інші.
О. В. Кміта того ж самого дня (ось де демонструвалася оперативність в роботі!) звернувся з листом до міського голови А. Ф. Кривицького з вимогою про знесення намету біля будинку ОДА. Свого шефа підтримав начальник Луцького міськвідділу внутрішніх справ М. В. Гатанюк. Він надіслав Антону Кривицькому таку інструкцію: “Прошу підготувати подання на голову Луцького міського місцевого суду Л. І. Міліщука з вимогою прийняття рішення судом про заборону виставлення палаток блоку “Наша Україна”, бо палатка є малою архітектурною спорудою і порушує благоустрій міста”.
І міський голова А. Ф. Кривицький, виявляючи запопадливість, знову ж таки того самого дня дає наряд голові міського місцевого суду Л. І. Міліщуку: “Обмежити виставлення агітаційного поста з встановленням намету на Київському майдані обласною партією “Реформи і Порядок” шляхом перенесення його на Театральний майдан та обмежити використання гучномовця”. До заяви А. Ф. Кривицький додав усі вищезгадані листи.
Заступник голови суду Людмила Веремчук ці матеріали скерувала на розгляд судді Лоліти Івасюти. Треба віддати їй належне — при розгляді цієї справи вона не піддалася адміністративному тиску, а залишилась вірною професійному обов’язку і ухвалила судове рішення, якого владці не чекали:
“Згідно з статтею 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. У задоволенні заяви виконавчого комітету Луцької міської ради про знесення агітаційного поста у формі намету на Київському майдані Волинською обласною організацією партії “Реформи і Порядок” відмовити. Рішення суду оскарженню не підлягає”. Цікаво, що захищав інтереси позивача завідувач юридичним відділом міськради однофамілець екс-президента Віктор Кучма.
Що — колишній голова ОДА генерал-лейтенант міліції, кандидат юридичних наук А. Француз не знав вимог Основного Закону? Не знали інші високі посадовці?.. Та знали ж, але самовпевнено вважали, що закон для них не писаний, а все має робитися так, як вони вкажуть своїм перстом. Помилилися. Людям вже набридло, щоб ними понукали, вони піднялися з колін і рішуче стали на захист своїх прав.
Судячи з реакції владоможців, із чиновницької метушні, помаранчевий намет уже тоді, в травні минулого року, наганяв страх на кучмівську номенклатуру, котра відчула, що вже горить земля під ногами. І дуже добре, що не тільки у Верховному Суді знайшлись чесні і принципові судді, але і у нас, на Волині. То і завдяки їм прийшла наша спільна перемога.
Петро БАСАЇВСЬКИЙ.