ПЕРЕД ІСПИТОМ ОПОЗИЦІЄЮ
Із ХIХ з’їзду СДПУ(о), який засвідчив перехід партії в “безкомпромісну опозицію”
Із ХIХ з’їзду СДПУ(о), який засвідчив перехід партії в “безкомпромісну опозицію”
Біля столичного Будинку вчителя, де 2 квітня відбувався з’їзд, не було ні престижних іномарок, ні посиленої охорони — лише декілька десятків молодих людей із партійною атрибутикою і прапорами СДПУ(о). На цьому фоні ще більше вразила велика кількість журналістів, у яких цей форум викликав жвавий інтерес. На 400 есдеків представників ЗМІ акредитувалося майже півтори сотні. Багатьох цікавило: чи вистачить у есдеків духу визнати свої помилки, покритикувати верхівку партії за провал на виборах, запропонувати щось конкретне для виправлення ситуації?
“З втратою влади не втрачена Україна!” — такими словами закінчив пролог своєї доповіді голова партії Віктор Медведчук. Піддавши критиці перші кроки нової влади, яка, на його думку, керується принципами “революційної доцільності”, лідер есдеків визнав: цього б не сталося, якби не прорахунки попередньої влади, у тому числі й серйозні помилки в партійній діяльності есдеків. Чи не вперше за 15-літню історію СДПУ(о) Віктор Володимирович гостро критикував не лише тих, хто “примазався до влади”, а й саму владу, в якій перебував, а також своє оточення і самого себе:
— Перебуваючи у полоні самообману, ми заплющували очі на очевидний факт зростання поміж людей популярності опозиції та зниження рівня довіри до влади. Вважали своїм обов’язком ... не “опускатися” до того, щоб розвінчати популістську демагогію наших опонентів... Ми знизили партійну активність і заспокоїлися, стали поводити себе, як учорашні герої, що спочивають на лаврах... Провина керівництва партії і моя в тому, що ми не стали бити на сполох з цього приводу... Особисто я як голова партії, зосередившись на роботі у виконавчій владі, на певний час відійшов від активної публічної діяльності...
Пообіцявши надалі залишатися в публічній політиці, Віктор Медведчук закликав однопартійців підтримати рішення Політбюро від 25 січня ц.р. про перехід партії в опозицію. Опозиція, на думку есдеків, повинна “забезпечити громадський контроль над правлячим режимом, стримуючи властиві йому авторитарні тенденції та домагаючись виконання усіх передвиборних зобов’язань”. Водночас, “СДПУ(о) свідомо відмовилася від конфронтаційної логіки “чим гірше, тим краще” та навіть підтримує ті заходи нового уряду, які є соціально прийнятними. Йдеться, зокрема, й про підтримку відкоригованого проекту держбюджету в тій частині, де він встановлює підвищення заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат”.
Лідер есдеків окреслив “10 кроків”, які повинна зробити його партія в опозиції.
— Ще раз підкреслю: ми йдемо на відверте протистояння, викликане обставинами, створеними новою владою... З усією відповідальністю заявляю: ми не підемо з нею на жодні закулісні домовленості! — після цих слів Віктор Медведчук поставив питання про довіру однопартійців до себе як голови. Есдеки майже одноголосно (1 проти, 1 утримався) висловили довіру на лідерство знову йому.
Першим заступником голови вирішено обрати “запального бійця” Нестора Шуфрича, заступниками — киянина Вадима Місюру, кримчанина Єфима Фікса та журналіста Олексія Мустафіна.
Найбільше потішив однопартійців скандально відомий Нестор Шуфрич. Гостре слівце знайшлось у нього ледь не для кожного з міністрів нового уряду. Не зачепив він лише Юлію Тимошенко: кажуть, має до неї симпатію...
Філософськи-повчальним був екс-президент України Леонід Кравчук. Торкнувшись внутрішньополітичної ситуації в державі (“Маємо те, що маємо”), він висловив чергову сентенцію у відповідь на закиди щодо “маленького кругленького “о”:
— Природа сама створила досконалі форми. Не випадково розум знаходиться в круглій голові, а нове життя народжується в круглому животі. Все, що закінчується округлістю, — розумне і довершене. В тому числі й СДПУ(о)...
Проголосувавши за перехід у “безкомпромісну опозицію”, з’їзд також прийняв ряд політичних заяв. Зокрема, щодо кадрової політики нової влади, соціально-економічної ситуації в країні, ситуації в сфері ЗМІ та у зв’язку з відзначенням 60-річчя Великої Перемоги. Прийнято також звернення до Парламентської Асамблеї Ради Європи, в якій висловлено стурбованість появою в Україні ознак нового авторитарного режиму.
На з’їзді ледь не спалахнула суперечка: готуватися до самостійної участі у виборах-2006 чи блокуватися з “регіоналами”? Вирішено пропрацьовувати “самостійний” варіант, паралельно ж продовжувати вести переговори щодо блокування. Причому, як уточнили під час прес-конференції, подібні переговори ведуться не лише з “Партією регіонів”...
З’їзд засвідчив: СДПУ(о) продовжує залишатися доволі монолітною політичною силою, яка, зі слів її лідера, налічує близько 395 тисяч членів. Ті 16 тисяч партійців, які покинули партійні лави “помаранчевої осені”, з його ж слів, “не витримали іспиту втратою влади”. Чи витримають ті, хто залишився, “іспит опозицією”, стане відомо через рік.
Олександр ПИРОЖИК.
Луцьк — Київ — Луцьк.
Біля столичного Будинку вчителя, де 2 квітня відбувався з’їзд, не було ні престижних іномарок, ні посиленої охорони — лише декілька десятків молодих людей із партійною атрибутикою і прапорами СДПУ(о). На цьому фоні ще більше вразила велика кількість журналістів, у яких цей форум викликав жвавий інтерес. На 400 есдеків представників ЗМІ акредитувалося майже півтори сотні. Багатьох цікавило: чи вистачить у есдеків духу визнати свої помилки, покритикувати верхівку партії за провал на виборах, запропонувати щось конкретне для виправлення ситуації?
“З втратою влади не втрачена Україна!” — такими словами закінчив пролог своєї доповіді голова партії Віктор Медведчук. Піддавши критиці перші кроки нової влади, яка, на його думку, керується принципами “революційної доцільності”, лідер есдеків визнав: цього б не сталося, якби не прорахунки попередньої влади, у тому числі й серйозні помилки в партійній діяльності есдеків. Чи не вперше за 15-літню історію СДПУ(о) Віктор Володимирович гостро критикував не лише тих, хто “примазався до влади”, а й саму владу, в якій перебував, а також своє оточення і самого себе:
— Перебуваючи у полоні самообману, ми заплющували очі на очевидний факт зростання поміж людей популярності опозиції та зниження рівня довіри до влади. Вважали своїм обов’язком ... не “опускатися” до того, щоб розвінчати популістську демагогію наших опонентів... Ми знизили партійну активність і заспокоїлися, стали поводити себе, як учорашні герої, що спочивають на лаврах... Провина керівництва партії і моя в тому, що ми не стали бити на сполох з цього приводу... Особисто я як голова партії, зосередившись на роботі у виконавчій владі, на певний час відійшов від активної публічної діяльності...
Пообіцявши надалі залишатися в публічній політиці, Віктор Медведчук закликав однопартійців підтримати рішення Політбюро від 25 січня ц.р. про перехід партії в опозицію. Опозиція, на думку есдеків, повинна “забезпечити громадський контроль над правлячим режимом, стримуючи властиві йому авторитарні тенденції та домагаючись виконання усіх передвиборних зобов’язань”. Водночас, “СДПУ(о) свідомо відмовилася від конфронтаційної логіки “чим гірше, тим краще” та навіть підтримує ті заходи нового уряду, які є соціально прийнятними. Йдеться, зокрема, й про підтримку відкоригованого проекту держбюджету в тій частині, де він встановлює підвищення заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат”.
Лідер есдеків окреслив “10 кроків”, які повинна зробити його партія в опозиції.
— Ще раз підкреслю: ми йдемо на відверте протистояння, викликане обставинами, створеними новою владою... З усією відповідальністю заявляю: ми не підемо з нею на жодні закулісні домовленості! — після цих слів Віктор Медведчук поставив питання про довіру однопартійців до себе як голови. Есдеки майже одноголосно (1 проти, 1 утримався) висловили довіру на лідерство знову йому.
Першим заступником голови вирішено обрати “запального бійця” Нестора Шуфрича, заступниками — киянина Вадима Місюру, кримчанина Єфима Фікса та журналіста Олексія Мустафіна.
Найбільше потішив однопартійців скандально відомий Нестор Шуфрич. Гостре слівце знайшлось у нього ледь не для кожного з міністрів нового уряду. Не зачепив він лише Юлію Тимошенко: кажуть, має до неї симпатію...
Філософськи-повчальним був екс-президент України Леонід Кравчук. Торкнувшись внутрішньополітичної ситуації в державі (“Маємо те, що маємо”), він висловив чергову сентенцію у відповідь на закиди щодо “маленького кругленького “о”:
— Природа сама створила досконалі форми. Не випадково розум знаходиться в круглій голові, а нове життя народжується в круглому животі. Все, що закінчується округлістю, — розумне і довершене. В тому числі й СДПУ(о)...
Проголосувавши за перехід у “безкомпромісну опозицію”, з’їзд також прийняв ряд політичних заяв. Зокрема, щодо кадрової політики нової влади, соціально-економічної ситуації в країні, ситуації в сфері ЗМІ та у зв’язку з відзначенням 60-річчя Великої Перемоги. Прийнято також звернення до Парламентської Асамблеї Ради Європи, в якій висловлено стурбованість появою в Україні ознак нового авторитарного режиму.
На з’їзді ледь не спалахнула суперечка: готуватися до самостійної участі у виборах-2006 чи блокуватися з “регіоналами”? Вирішено пропрацьовувати “самостійний” варіант, паралельно ж продовжувати вести переговори щодо блокування. Причому, як уточнили під час прес-конференції, подібні переговори ведуться не лише з “Партією регіонів”...
З’їзд засвідчив: СДПУ(о) продовжує залишатися доволі монолітною політичною силою, яка, зі слів її лідера, налічує близько 395 тисяч членів. Ті 16 тисяч партійців, які покинули партійні лави “помаранчевої осені”, з його ж слів, “не витримали іспиту втратою влади”. Чи витримають ті, хто залишився, “іспит опозицією”, стане відомо через рік.
Олександр ПИРОЖИК.
Луцьк — Київ — Луцьк.