Найбільш розповсюдженою хірургічною патологією органів черевної порожнини є гострий апендицит...
Найбільш розповсюдженою хірургічною патологією органів черевної порожнини є гострий апендицит. Число хворих з даною патологією становить 40—50 відсотків від усієї кількості пацієнтів хірургічного профілю. Побутує думка, що апендицит — це зовсім не смертельне захворювання, а відтак дехто легковажно до нього ставиться. А тим часом варто було б пам’ятати відомий вислів: “Апендикс — маленький, нікому непотрібний відросток, а вбиває нерідко й гігантів”. Основна причина смертності — пізнє звернення хворих за допомогою. Що таке апендицит? Це запалення червоподібного відростка (апендикса), який відходить від нижнього кінця сліпої кишки і знаходиться в правій ділянці живота. Перші відомості про цей відросток належать ще до часів Давнього Єгипту, єгиптяни називали його “черв’як кишки”. Згодом, у ХV столітті, Леонардо да Вінчі зображав апендикс у своїх малюнках з анатомії. А перші операції з приводу цього захворювання були виконані у ХІХ столітті англійськими хірургами. Відверто кажучи, до ладу ще ніхто і не розібрався, навіщо нам потрібен цей відросток. Одні проклинають первісне минуле, вважаючи апендикс рудиментом (органом, що втратив у процесі еволюції своє основне значення), інші, не без підстав, називають його ланкою імунної системи, тобто, зовсім не зайвим органом. Але всі сходяться на думці, що при гострому апендициті своєчасне видалення апендикса — єдиний спосіб врятувати хворого, запобігти серйозним ускладненням. Причин захворювання може бути багато: запальний процес у кишківнику, зниження імунітету, часті закрепи, переважання в раціоні білкової їжі та вуглеводів, що призводить до розвитку процесів гниття. Захворювання розпочинається переважно з нудоти, появи болю “під ложечкою”, що часто сприймається хворими, як харчове отруєння. Може бути пронос і підвищення температури до 37—38 градусів. Поступово біль переміщається у правий бік, стає постійним. Іноді червоподібний відросток розміщений не у типовому місці, тому гострий апендицит може маскуватись під урологічні, гінекологічні, гастроентерологічні патології, за що його і називають хамелеоноподібним захворюванням. Тому дуже важливим є консультація хірурга у перші години захворювання. Лікування гострого апендициту — термінова операція. І чим раніше вона буде зроблена, тим успішніше буде проходити післяопераційний період. Видалення апендикса сьогодні у багатьох клініках робиться двома способами: звичайним відкритим і лапароскопічним — за допомогою проколів черевної стінки у трьох місцях. Другий спосіб, безперечно, менш травматичний, але не завжди є можливість і доцільність його застосувати. Отож, ще раз хочу застерегти: не можна жартувати з цим захворюванням, бо апендицит буває дуже підступним. Якщо турбує біль у животі, слід зберігати повний спокій, не можна їсти та пити. Категорично забороняється приймати будь-які лікарські препарати, гріти живіт грілкою. Не можна займатись самолікуванням, ставити клізми, промивати шлунок. Не гайте час, шукаючи допомоги у знахарів та народних цілителів, а терміново звертайтесь до хірурга. Якщо операцію провести вчасно, через п’ять—сім днів будете вже вдома. Якщо ж захворювання запущене, хірургічне втручання доведеться робити у кілька етапів, а лікування затягнеться на місяць і більше, до того ж доведеться витрачатися на дорогі антибіотики. За двадцять років хірургічної практики довелось рятувати багатьох хворих, які через свою непоінформованість серйозно ризикували власним здоров’ям і життям. Тому й наголошую: бережіть себе. Олександр КОВАЛЬЧУК, лікар-хірург Луцької міської клінічної лікарні.
