Добре, коли хвалить міністр, а ще краще — коли люди…

Уляна Супрун подякувала за підтримку в реформуванні первинної ланки медицини. Уже склали декларації з лікарями 16 відсотків жителів нашої області, у Луцьку – 22 відсотки від загальної кількості населення. Показники є вищими від середніх в Україні і свідчать про високі темпи підписної кампанії. Однак у медиків залишається багато нез’ясованих моментів у роботі. Зокрема, представники Центрів первинної медико-санітарної допомоги, які входять до складу територіальних медичних об’єднань, потерпають, чи не доведеться їм після зміни статусу вдруге проводити оформлення декларацій? Хвилюють людей і перспективи збереження ФАПів у селах. Цікавилися волиняни, коли буде розширено перелік «Доступних ліків», адже торік обіцяли, що до нього увійдуть препарати для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, депресії та анемії у вагітних. На жаль, як повідомив радник в. о. міністра, питання ще в стадії обговорення, нинішнього року пацієнти із цими недугами розраховувати на безкоштовні ліки не можуть.

Помахом чарівної палички ситуацію враз не зміниш, потрібні час і воля всього суспільства, щоб реформи запрацювали.

Столичну гостю раз по раз відволікали телефонні дзвінки, вона надовго виходила, виправдовуючись: «Я залишаю Київ, але він не залишає мене». Пояснювала, що розмовляла з главою уряду й міністрами. Була в доброму гуморі й не скупилася на похвалу обласній владі за спів­працю у просуванні реформ.
Але було б ще краще, якби і люди насправді могли відчути поліпшення якості медичного обслуговування. Адже нині не всі сільські амбулаторії в області забезпечені кадрами, нерідко під опікою одного лікаря 3–4 тисячі осіб. Як бути, коли жителям нема з кого вибирати?
Уляна Супрун покладає надії на рішення уряду, що заохочує молодих людей, які мріють навчатися у медуніверситетах на бюджетній основі, підписувати контракти на трудовлаштування у сільській місцевості. Якщо здобув освіту державним коштом і не відпрацював 3 роки в глибинці, доведеться повертати гроші. Але головна умова вирішення кадрової проблеми — ​забезпечити сільських лікарів пакетом соціальних послуг: житлом, транспортом, належною зарплатою.
Оскільки влада на місцях самотужки зробити це не спроможна, в. о. міністра радить використовувати різні джерела фінансування. Зокрема, чому б не підготувати відповідний проект, який би дав змогу повернути неосвоєні кошти Світового банку, передбачені на будівництво нових амбулаторій в області. Уляна Супрун вважає, що збій у виконанні цього пункту програми стався через законодавчі колізії, але варто спробувати «відвоювати» втрачені гроші, аби використати їх на розв’язання соціальних проблем сільської медицини чи, скажімо, на нові автомобілі для Центру екстреної медичної допомоги.
Присутній на прес-конференції голова облдержадміністрації Олександр Савченко пояснив, що йдеться про 10 мільйонів доларів, під які буде подано додаткові проекти. Решту ж коштів Світового банку, а це удвічі більша сума, витратили на новітнє обладнання, оснащення амбулаторій комп’ютерами, програмним забезпеченням. Однак необхідне сприяння міністерства у придбанні нових рентгенапаратів, адже у деяких лікувальних закладах вони давно своє відслужили.
Цікавило журналістів також, хто контролюватиме якість медичної допомоги на первинному рівні. Уляна Супрун повідомила, що у Національній службі здоров’я для цього буде створено окремий відділ. У планах — ​ліцензування лікарів, як це прийнято у світі. Зі зміною фінансування впливатимуть і матеріальні стимули. «Але помахом чарівної палички ситуацію враз не зміниш, потрібні час і воля всього суспільства, щоб реформи запрацювали», — ​зазначає в. о. міністра, хоча сьогодні й чує на свою адресу більше критики, аніж похвали.