Коло річки, коло Дежі святкувало Колодеже

Колодеже на Горохівщині - найсамобутніше село. Його вулиці тягнуться вздовж більш як 20-ти кілометрів. Колодеженський сільський голова Тетяна Марчук з цього приводу  жартує: «Якби треба було обійти всі 240 дворів, у яких сьогодні вирує життя (ще більше 50 стоять пустками),  і сказати бодай по кілька слів всім  543   односельцям, три дні ходила б уздовж і впоперек наших Колодеж».

Колодеже на Горохівщині - найсамобутніше село.

Святкувати 510 - ліття своєї мальовничої батьківщини люди зійшлися на місцинку під розкішними берізками і вербами поруч  своєї головної святині - золотоверхої церкви, яка наступного року вшановуватиме своє юне 19- річчя. А п’ять століть і десять літ тому предки колодеженців оселилися коло  річечки Дежі.  І хоча від неї тепер залишилося кілька голубооких плес, які стеляться з розчищених сучасниками джерел, однак  тихоплинну красуню не забули. Її вроду  гарно увічнила в авторській «Пісні про Колодеже» талановита Лідія Шульга - завідувач сільської бібліотеки-філії:

Коло річки, коло Дежі, там, де верби в тумані заснули,

Моє рідне село Колодеже птахом щастя у даль промайнуло.

Біля річки, біля Дежі стиглим колосом радує поле,

Моє рідне Колодеже, я тебе не залишу ніколи.

Милозвучним мотивом свято розпочав дзвінкоголосий ансамбль з оригінальною назвою «Гуляй, село» клубу с.Наталин

Цим милозвучним мотивом свято розпочав дзвінкоголосий ансамбль з оригінальною назвою «Гуляй, село» клубу с.Наталин у складі Наталії Гури, Ольги Галяс, Світлани Степанюк, Зої Шишкової, Нелі Прокопчук, Аліни Климюк, Валентини Гогой, Володимира Прокопчука. До слова, 166 наталинців, село яких є складовою Колодеженської сільської ради, звісно, повагом пишуть його історію, але зі сусідами ділять і хліб, і науку, і пісню. На полях між селами без меж колоситься пшениця, у колодеженців - чудова школа, у наталинців - старанна дітвора; у наталинців - клуб, а у колодеженців - гарні парубки, які залюбки залицяються до наталинських дівчат, і навпаки.  У дбайливо доглянутий сільський заклад культури  на репетиції  ансамблю «Гуляй, село »  пізніми вечорами поспішає наталинка і лідерка територіальної громади Тетяна Марчук - незмінна учасниця дзвінкоголосого колективу.  Його душа - подружжя Валентини і Миколи Гогоїв, завідувача сільського клубу, закоханого в своє покликання музиканта,  і вчительки початкових класів, однієї з мудрих берегинь традицій Колодежого і Наталина. Власне, саме пані Валентина взялася творити сценарій торжества, приуроченого Дневі рідного села. Віршованою канвою його оздобила поетка Лідія Шульга, а творчими іскрами своєї життєрадісної вдачі і натхнення - всі учасники «Гуляй, село», учні місцевої школи і дошкільнята. Тож, певно, на всі 20 і більше кілометрів селом котилося, підіймалося ввись відлуння улюбленої музики, пісень. До слова, протягом дня «Гуляй село» заспівало їх … близько 50! Репертуар дорослих, наче намистинами прикрашали юні піснярі і декламатори Софія Марчук,  Арсеній Ковальчук, Назар Шишков, Максим Гогой, Ангеліна Тарасюк, Дарина Галяс, Наталія Романюк, Іванна Жилко, Олексій Довгополюк, Вікторія Яриченко, Ілля Климюк, Аня Вознюк, Наталія Стасюк, Анастасія Кундля, Владислав Радішевський, Владислав Галяс, Михайло Гаркуша, танцюристки Анна Климюк, Ірина Смірнова, Аліна Смірнова, Світлана Прокопчук, Юлія Стасюк, Юлія Ковбасюк. 

Боголюбиве село і його людей молитовно віншували піснями про Україну, многоліттям настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ КП  у с. Колодеже о. Іван Гіжицький, церковний хор...

Боголюбиве село і його людей молитовно віншували піснями про Україну, многоліттям настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ КП  у с. Колодеже о. Іван Гіжицький, церковний хор у складі Надії Гіжицької, Тетяни Ковальчук, Людмили Білик, Лідії Проць, Євгенії Ковальчук, Надії Перванчук, Віри Росовської, Галини Мигляс, Людмили Миколюк, Степана Мигляса.

 

Дорогою історії, на якій колодеженці бачилися протягом п’ятьох століть миролюбивими, працьовитими, обдарованими гідністю, велелюдне товариство цікаво вела Лідія Шульга. Хлібороби бачилися вдячними за те, що в час неоголошеної війни  на Донбасі їхніми захисниками є  односельчани Роман Гаврилюк, Віктор Тлумач, Володимир Яриченко, Андрій Фіндлінг, Олександр Ліщина, Михайло Ліщина, Андрій Чепелінський, Сергій Домбровський, Олександр Ольшанський, Віталій Шеметюв, Іван Кундля, Павло Мигляс, Василь Климюк, Михайло Табінський, Юрій Шишков, Валентин Стецюк, Олександр Протас, Роман Шеметюк, Володимир Радішевський. Загиблих українолюбів пом’янули скорботною хвилиною мовчання.

А тим часом наймолодші хлоп’ята і дівчатонька нетерпляче пританцьовували біля червоної стрічки, яка розмежовувала арт-галявинку чимали моріжком, з якого гойдалками і гірками, пісочницею і карусельками звабливо виглядав дитячий майданчик - спільний дарунок для малечі від Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», Колодеженської сільської ради ії жителів, які здавали кошти на співфінансування гарної справи. Імена найщедріших, ініціативної групи і майстрів, які встановлювали майданчик, Тетяна Марчук виголосила урочисто і нагородила подяками Колодеженської сільської ради.  Із вродженою гостинністю, представленою короваєм на вишитому рушникові, Колодеже зустріло  шанованих гостей - радника голови обласної ради, голову депутатської  фракції УКРОПу в обласній раді Вячеслава Рубльова, керівника  Горохівського представництва Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Людмилу Марадевич і спеціаліста цього представництва Віру Баландін, начальника фінансового управління райдержадміністрації і свою авторитетну односельчанку Валентину Ковальчук, які промовили вітальні слова і перерізали червону стрічку. І щойно о.Іван здійснив освячення майданчика, як до нього, наче бджілки на квіточки, помчали діточки. Буде кому бавитися - у селі ж підростає 41 дошкільня! За дитячу радість подякувала мама Юлія Фурманюк.

Хлібороби бачилися вдячними за те, що в час неоголошеної війни  на Донбасі їхніми захисниками є  односельчани Роман Гаврилюк, Віктор Тлумач, Володимир Яриченко, Андрій Фіндлінг, Олександр Ліщина, Михайло Ліщина, Андрій Чепелінський, Сергій Домбровський, Олександр Ольшанський, Віталій Шеметюв, Іван Кундля, Павло Мигляс, Василь Климюк, Михайло Табінський, Юрій Шишков, Валентин Стецюк, Олександр Протас, Роман Шеметюк, Володимир Радішевський.

… Доки на сільському стадіоні виборювали перемогу колодеженська і підберезівська футбольні команди, всі, окрім найазартніших вболівальників, поспішили додому.  Попоравши худобу, поспішили повернутися у центр села. Сонячний день продовжився забавами, про які не забудуть ні Колодеже, ні його гості!  Після концерту зелений пляц став схожим на ярмарок, столи якого були  встелені скатертинами-самобранками. Не перелічити тої смакоти, яку щедро приготували вмілі колодеженські і наталинські хазяйки: квашені огірочки і помідори в гарбузах, сир у лаваші, сало червоне і біле на бутербродах, пиріжки і пампушки, канапки з чим хочеш, солодощі і наливки на всі смаки… І ще щось у бутлях, закрите кукурудзяними качанами…  Кожен стіл заставили смакотою один-два виборчі округи! І біля тих багатющих символів працьовитості, родинної злагоди і достатку не лише пишалися своїми виборцями сільські депутати Валентина Гогой, Галина Смірнова, Валентина Ольшанська, Микола Лисак, Галина Кукелка, Надія Ярош, Наталія Герасим’юк, Петро Шульга, Алла Марчук, Марія Дубчук. Узявши в руку мікрофон, обранці з гордістю розповідали про життя своїх вулиць, представляли їх наймолодших, найстарших жителів, подружні пари, традиції і побажання… Чи не кожному подарували гарну пісню. Всім наварили смачної юшки Віталій Галяс, Микола Марчук, Володимир Прокопчук. Оце так було спілкування! Такого не те, що в селі, у районі не було!

Оце так було спілкування! Такого не те, що в селі, у районі не було!

А поміж тим Тетяна Марчук вітала іменинників цього дня: із 40-річчям - Леоніда Данілова, зі 20-річчям - Аллу Ярош. Люд дарував аплодисменти наймолодшій жительці села Софієчці Стецюк, якій цими днями виповнився місяць, і найповажнішій цьогорічній ювілярці Ганні Росовській. Раділи за Стаха і Марію Маліновських - подружжя, яке стало на рушничок щастя 59 літ тому, за Володимира і Євгенію Ковальчуків, які прожили в парі 54 роки, за Володимира і Євгенію Федчуків та Василя і Галину Дорощуків - вони йдуть сімейною дорогою 50 років, за кожного-кожного, хто нажив і наживає в Колодежому і Наталині добре ім’я і славу.

510-ті іменини Колодежого не забудуться флеш-мобом, танцюристами в якому були всі-всі присутні на святі діти, чудовою грою духового оркестру Сенкевичівської музичної школи (керівник Василь Гогось), дискотекою  і іскристим феєрверком! Дай, Боже, щоб усі до одного українці так любили свою колиску - батьківщину. Тоді у многолітті буде щасливою Україна.