«Я все про тебе знаю – ти помреш»
Що таке «Момо» і чи варто боятися «смертоносного» додатка в Україні
Близько двох місяців поширюється інформація про появу в мережі нової онлайн-гри під назвою “Момо”. Тільки ось її головна мета не розвага користувача, а викрадення даних і, можливо, за допомогою шантажу доведення його до смерті. Про це пише 112.ua.
Все, що потрібно знати про нову онлайн-гру «Момо», яка спонукає дітей до самогубства
Люди вставляють касету. Починають її дивитися. А на ній записано кошмар: несподівано на екрані з'являється жінка, посміхається тобі, очима свердлить, а в твоєму домі лунає дзвінок. Хтось у курсі, що запис не той. І ось вона каже: "Ти помреш через сім днів"…
Так зав'язується дія в знаменитому японському фільмі жахів "Дзвінок", знятому в 1998 році Хідео Накатою за мотивами однойменного роману Кодзі Судзукі. Картина у свій час настільки зацікавила глядачів, що через рік у Південній Кореї з'явився ремейк "Дзвінок: Вірус", а в 2002 році свою версію фільму презентували у США.
Однак на цьому кінематограф не зупинився – кількість страшних історій про те, як хтось за допомогою телевізора, ігрової приставки або комп'ютера ставав жертвою таємничого, часом містичного переслідувача, все росла і росла. Ба більше, схоже, сьогодні популярний кіносюжет – вже зовсім не вигадка. І страждають від цього діти.
Момо тероризує вас нічними повідомленнями страхітливого змісту, зображеннями сцен насильства, дзвінками, моторошним риданням або сміхом на іншому кінці дроту. Це продовжується до тих пір, поки ви не погоджуєтеся пограти.
Розвага ціною життя: Що сталося?
Ось уже близько двох місяців світом поширюється інформація про появу в мережі нової онлайн-гри під назвою "Момо". Тільки ось її головна мета не розвага користувача, а викрадення даних і, можливо, за допомогою шантажу доведення його до смерті.
Починається гра приблизно за таким же сценарієм, як і в згаданому фільмі "Дзвінок":
1. Хтось на ім'я Момо зі страшним зображенням на аватарці несподівано з'являється в списку ваших контактів у месенджері WhatsApp.
2. Всі спроби його видалити, як правило, безрезультатні – він з'являється знову і знову.
3. Потім цей хтось починає писати вам, що все про вас знає, і під час подальшого діалогу повідомляє, що ви неодмінно помрете через кілька днів.
Потім події розвиваються, як у гучній суїцидальній грі "Синій кит", яка була створена в Росії на базі соцмережі "ВКонтакте" і тільки там призвела до смерті офіційно 15 дітей, неофіційно – понад сотню:
4. Момо тероризує вас нічними повідомленнями страхітливого змісту, зображеннями сцен насильства, дзвінками, моторошним риданням або сміхом на іншому кінці дроту. Це продовжується до тих пір, поки ви не погоджуєтеся пограти.
5. Відразу після цього Момо дає екстремальні завдання. Наприклад, піти вночі на пустир, спуститися в темний підвал, піднести до горла ніж, порізати собі руку чи якусь іншу частину тіла тощо.
Як правило, жертвами додатка стають цікаві підлітки. Принаймні так кажуть у перших згадках про гру, які з'явилися в латиноамериканських країнах.
6. Не погоджуєтеся - знову страшні повідомлення, дзвінки, а також шантаж і погрози.
7. Чим більше ви спілкуєтеся з Момо, тим більше персональних даних з вашого смартфона витікає в додаток, і тривалість гри зростає.
Як правило, жертвами додатка стають цікаві підлітки. Принаймні так кажуть у перших згадках про гру, які з'явилися в латиноамериканських країнах.
Наприклад, передбачається, що в липні гра спонукала до самогубства 12-річну аргентинку: дівчинка повісилася перед камерою свого смартфона. Поліція знайшла в її телефоні листування з Момо в WhatsApp та інші відеозаписи, які вона робила перед смертю. Хоча ця справа ще розслідується, правоохоронці вважають, що смерть дитини могла бути частиною завдання в грі і хтось міг навмисно змусити її вкоротити собі віку.
Експерт з психологічної кібербезпеки Наталія Бугайова стверджує, що на цей момент від програми постраждали діти в Мексиці, Колумбії, Іспанії, Німеччині та інших країнах. "Зараз ця гра набирає популярності в Індії та Бангладеш", - додала вона в інтерв'ю "Фактам".
Жіночий бюст на курячих ніжках: Як розпізнати «Момо»?
Як зазначалося, спочатку гра "Момо" з'явилася в месенджері WhatsApp, потім - у Telegram і Skype. Сьогодні образ головного персонажа програми можна зустріти і в соцмережах Facebook та "ВКонтакте", проте це, найімовірніше, фейкові сторінки, які його популяризують. Експерти вважають, що сама "Момо" як інтерактивна програма працює тільки в WhatsApp.
Розпізнати її, крім імені, можна за аватаркою, на якій зображено жіночий бюст на курячих ніжках з мертво-блідим обличчям, неприродно широкою посмішкою і виряченими очима.
Додаток прив'язано до зареєстрованого в Японії номера +81345102539. Інші номери, зараз їх у мережі близько семи, експерти підозрюють, належать наслідувачам.
Але на цьому "японський слід" в історії "Момо" не закінчується. Цікаво, що зображення додатка - реальна фотографія скульптури, створеної в 2016 році японською компанією Link Factory, яка спеціалізується на спецефектах.
Також важливо, що мова спілкування Момо залежить від того, якою мовою говорить людина. Експерти вважають, що додаток може адаптуватися до будь-якої мови, але якщо на телефоні користувача недостатньо даних, він переходить на японську.
Тому її розробку приписують місцевим хакерам.
Поширюється як вірус: Чи варто боятися «Момо» в Україні?
Вважається, що гра "Момо" була запущена через групу в соцмережі Facebook. Один із користувачів звернувся із закликом про допомогу, мовляв, потрапив у біду, зателефонуйте за таким-то номером. І відгукнулися небайдужі, тим самим давши додатку доступ до своїх персональних даних. Він з'явився в списках їхніх контактів у месенджері і закликав писати всіх, "хто не боїться".
Потім свій внесок у розповсюдження по світу шкідливого додатка серед підлітків внесла громадськість. Момо почали писати і телефонувати з різних куточків світу, щоб перевірити, чи правда те, про що говорять.
Втім, ймовірність того, що до цієї гри можуть бути залучені користувачі з України, дуже невисока. Наразі поліція жодної заяви потерпілих від вірусу Момо не зафіксувала.
Потім свій внесок у розповсюдження по світу шкідливого додатка серед підлітків внесла громадськість. Момо почали писати і телефонувати з різних куточків світу, щоб перевірити, чи правда те, про що говорять.
Справа в тому, що на початку серпня стало відомо, що в Японії знешкодили шкідливий додаток "Момо". Через високу швидкість навчання і знання кількох десятків мов небезпечний бот визнали агентом штучного інтелекту.
Якщо спробувати зараз зв'язатися у WhatsApp з Момо, то за номером ніхто не відповість, хоча гудки йдуть, а в мережі ми побачимо, що контакт був доступний до 11 липня включно.
Українські правоохоронці бояться лише того, що в мережі можуть бути досить серйозні наслідувачі, які знову запустять деструктивну діяльність.
Наприклад, кілька днів тому стало відомо, що в Сумах укоротив собі віку 12-річний хлопчик. "Під час першочергових слідчих дій ми не виявили жодних ознак того, що дитина зробила це внаслідок так званих "смертельних" онлайн-ігор. Однак це не означає, що такої проблеми в Україні немає. Я закликаю всіх громадян з великою увагою і турботою ставитися до виховання своїх дітей та онуків, залучати їх до цікавих і корисних занять, а в разі виявлення проблем консультуватися з фахівцями - педагогами, психологами, медиками та працівниками ювенальної превенції", - зазначив начальник управління превентивної діяльності головного управління Нацполіції в Сумській області Сергій Тарасенко, коментуючи недавнє самогубство підлітка в облцентрі.
