ВАСИЛЬ ДМИТРУК: «УКРАЇНА — НЕ НЕВІСТКА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ДОМІ»
Цього року наша держава відзначає 10-у річницю вступу до Ради Європи — провідної міжнародної організації, створеної задля досягнення більшої інтеграції на континенті, збереження та втілення у життя спільних ідеалів та принципів демократії, а також сприяння економічному та соціальному прогресу...
Цього року наша держава відзначає 10-у річницю вступу до Ради Європи — провідної міжнародної організації, створеної задля досягнення більшої інтеграції на континенті, збереження та втілення у життя спільних ідеалів та принципів демократії, а також сприяння економічному та соціальному прогресу.
Про історію та перспективи співробітництва України з Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи в інтерв’ю із членом делегації нашої країни у КМРВРЄ, головою Волинської обласної ради Василем Дмитруком. — Василю Павловичу, своїм вступом у 1995 році до Ради Європи - найстарішої і найавторитетнішої європейської інституції — Україна задекларувала намір бачити себе серед народів, яких об’єднує спільна демократична спадщина і відданість свободі у всіх її вимірах. Як ви оцінюєте цей крок і які він має результати для нашої країни і Волині зокрема? — Нині немає сумніву, що рішення приєднатися до РЄ було дуже вчасним та далекоглядним, а результати співпраці підтверджують обопільну користь такої співпраці. За ці десять років Україна подолала шлях, на який багатьом державам континенту знадобилося значно більше часу. Наша держава приєдналася до низки фундаментальних європейських конвенцій та угод, які покликані забезпечити верховенство права та суворе дотримання прав українських громадян. Зміцнюється і розбудовується громадянське суспільство - невід’ємна риса європейських демократій ХХI століття. Триває процес реформування та гармонізації законодавства України у відповідності до європейських стандартів. Членство в РЄ ніколи не розглядалося в Україні як самоціль. Виконання зобов’язань, взятих Україною при набутті членства в РЄ, мало сприяти реалізації завдань, аби задовольнити потреби наших громадян. Забезпечення високих стандартів демократії, верховенства права, добробуту, соціального захисту - ось та мета, заради якої має працювати нова українська влада, спираючись на високі стандарти Ради Європи. Сьогодні світ вперше бачить нову, справді демократичну Україну. За десять років свого членства в РЄ вона спромоглася пройти нелегкий період свого становлення, пережити спадкові проблеми тоталітарного минулого й росту молодого організму демократії. І тепер, спираючись на основоположні принципи спільного європейського надбання, нова українська влада не на словах, а на ділі робить все від неї залежне для незворотності демократичних перетворень. Поняття «право на вільні вибори», «право на особисту свободу і недоторканість», «свобода виявлення поглядів», закріплені в Європейській конвенції про захист прав та основних свобод людини, набули абсолютно конкретного змісту для тих громадян України, хто обстоював своє право обирати власне майбутнє на засніженому Майдані наприкінці минулого року. — Яким чином Україна представлена у Раді Європи? — Відповідно до статуту РЄ Україна представлена у всіх трьох головних органах РЄ. Нині міністр закордонних справ нашої країни Борис Тарасюк відстоює інтереси держави у Комітеті Міністрів Ради Європи - керівному органі цієї інституції. У Парламентській асамблеї Ради Європи (ПА РЄ), яка визначає сьогодні напрямки діяльності організації та має консультативний статус, наша країна представлена постійною делегацією Верховної Ради України у ПА РЕ у складі 24 народних депутатів (12 основних членів та 12 їх заступників), представників більшості зареєстрованих у парламенті політичних фракцій і груп. Очолює українську делегацію в асамблеї академік Академії наук України Борис Олійник. Також 24 представники України під керівництвом дніпропетровського міського голови Івана Куліченка складають делегацію України у Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи. Конгрес є консультативним органом. Він представляє місцеві і регіональні органи влади країн-членів Ради Європи. Члени Конгресу мають бути обраними або посадовими особами органів місцевого чи регіонального рівня держав-членів Ради Європи. Кожна країна-член Ради Європи представлена у Конгресі національною делегацією із тією ж самою кількістю представників і заступників, як і в Парламентській асамблеї. Зокрема, делегація України складається з 12 представників України в КМРВЄ та 12 їх заступників. Таким чином, на сьогодні членами КМРВЄ є 306 осіб з 44 держав-членів Ради Європи і така ж сама кількість їх заступників, які працюють у двох палатах - Палаті регіонів та Палаті місцевих влад. Відповідно до своїх статутних завдань Конгрес є форумом, на якому представники органів місцевої і регіональної влади можуть обговорювати спільні проблеми, обмінюватись досвідом і представляти урядам свою точку зору з цього приводу (у вигляді резолюцій). Він консультує Комітет міністрів та Парламентську Асамблею з усіх питань, що пов’язані з місцевою і регіональною політикою (у вигляді рекомендацій), а також відстежує стан місцевої і регіональної демократії у країнах-членах Ради Європи та державах, що є кандидатами на вступ до Ради Європи, а також здійснює моніторинг дотримання положень Європейської хартії місцевого самоврядування (у вигляді висновків та звітів). — Василю Павловичу, назвіть визначальні напрямки співробітництва України з Радою Європи. — Це - зміцнення місцевого самоврядування та активізація транскордонного співробітництва, що вже принесло конкретні результати, обумовлені позитивним впливом РЄ на розбудову місцевих інституцій в нашій державі. Зокрема, в непростий для України виборчий період ми відчували сталу підтримку Ради Європи, потужний експертний потенціал якої став запорукою суттєвих зрушень, що відбулися у нашому суспільстві. Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи, що є одним з трьох керівних органів Організації, зробив неабиякий внесок у перебіг президентської кампанії в Україні. Контакти, які були встановлені на місцевому рівні, між мешканцями прикордонних районів, безперечно, допомогли громадянам нашої держави зорієнтуватися у тій надскладній ситуації і зробити правильний вибір. Справжній демократичний характер змін, що відбулися в Україні, зрілість, продемонстрована українським суспільством, відданість нового керівництва країни європейським цінностям і принципам демократії все чіткіше виносять на перший план необхідність якісних змін у співробітництві нашої країни з європейськими державами, своїми сусідами, насамперед у контексті євроінтеграційних прагнень України. Особлива увага приділяється розвитку транскордонного співробітництва. У вересні в Луцьку відбудеться 8-а Європейська конференція транскордонних регіонів. Згаданий захід безперечно надасть додаткового поштовху вже існуючим контактам, дасть змогу ознайомитися з сучасними реаліями, які існують в Україні, знайти нові точки взаємної зацікавленості заради розвитку співпраці. — Цього року світова спільнота святкуватиме ще один ювілей - 25-річчя Європейської рамкової конвенції «Про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями». — Наша країна також ратифікувала цю конвенцію. На сьогодні в Україні діють 6 єврорегіонів: «Буг» (Україна, Польща, Білорусь), Карпатський єврорегіон (Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія), «Нижній Дунай» (Україна, Молдова, Румунія), «Верхній Прут» (Україна, Молдова, Румунія), «Дніпро» (Україна, Росія, Білорусь) та «Слобожанщина» (Україна, Росія). Опрацьовується питання щодо створення єврорегіону «Дністер» за участю Вінницької, Одеської областей і прикордонних районів Республіки Молдова. Правовою основою діяльності в сфері транскордонного співробітництва є чинні закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», а також прийнятий в цьому році Закон України «Про транскордонне співробітництво». Діяльність областей та єврорегіонів щодо транскордонного співробітництва базується на укладених договорах і угодах міждержавного рівня та угодах і рішеннях про співпрацю між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади з адміністративно-територіальними одиницями країн, що входять до складу єврорегіонів. Угоди реалізуються як в цілому на території областей, так і на території єврорегіонів. Так, по єврорегіону «Буг» транскордонне співробітництво регулюється 22 угодами та іншими рішеннями, «Нижній Дунай» - 4, по Карпатському єврорегіону - 34, «Верхній Прут»- 15, «Дніпро» - 2 , «Слобожанщина» - 2. За результатами співпраці спостерігаються позитивні тенденції зовнішньоекономічної діяльності прикордонних областей, збільшення кількості спільних підприємств та обсягів інвестицій в економіку України. — Василю Павловичу, ви вважаєте, що Україна займає гідне місце в європейському домі? — Нам справді є чим пишатися - український народ продемонстрував Європі і всьому світові дієспроможність демократичних інститутів. Захист прав людини, становлення громадянського суспільства, зростання ролі місцевих органів влади та ЗМІ - все це у значній мірі також є реальним здобутком співробітництва нашої країни з РЄ, що, безперечно, сприятиме активізації багатостороннього міжнародного співробітництва у сфері прав людини і стане свідченням формування нової транскордонної політики як одного з кроків до створення єдиного європейського простору.
