На Волині громада назавжди попрощалася з молодим Героєм

Наш земляк, оператор безпілотних літальних апаратів 5-ої окремої штурмової Київської бригади Антон Хвостюк загинув 14 квітня 2026 року в районі населеного пункту Долинка Пологівського району Запорізької області внаслідок удару ворожого FPV-дрона. Воїн до останнього подиху боровся та мужньо протистояв ворогові. 

Про це повідомляє Рожищенська міська рада.

«Траурний кортеж мешканці громади зустрічали коридором пошани: схилені голови, розгорнуті державні прапори, сльози та квіти. Так дякували Героєві за те, що мужньо боровся та тримав небо над нами.

Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України громадськість об’єдналася у спільній молитві за спокій душі загиблого захисника.

Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук висловив щирі співчуття родині загиблого та закликав жителів громади гідно провести Героя в останню дорогу, бо він захищав кожного з нас.

Біля домовини, вкритої національним стягом, згорьована родина Героя.

Антон народився у багатодітній сім’ї, мав троє братів та сестру. Ще будучи школярем, втратив маму. Усі клопоти за велику родину взяв на себе батько. Загиблий захисник був змалку привчений до праці на землі, до сільської роботи. Та закінчивши школу і досягши повноліття, Антон переїхав до столиці, де працював та жив з цивільною дружиною і дочкою.

У глибокій зажурі посивілий батько. Не приховує сліз брат загиблого Андрій. Він теж захищає Україну і добре знає, як болить кожна втрата, особливо рідної людини. Та найбільше крається серце, коли бачиш, як прощається з татом маленька донечка. Війна зробила її сиротою, тепер тато буде їх з мамою захищати з небес.

Відспівали воїна у храмі Архістратига Михаїла у Рожищі.

Після відспівування траурний кортеж вирушив до рідного села Антона - Літогощі. Квітами та зеленню встелили дорогу воїна до батьківського порогу селяни у населених пунктах, через які пролягав маршрут траурної процесії, таким чином висловлюючи Героєві Антону Хвостюку безмежну шану та вдячність за захист.

Останнє прощання біля батьківської оселі, де робив перші кроки, де був щасливий у великій сім’ї, а тепер навіки поселив тут смуток та біль.

Сусіди, однокласники, знайомі, друзі пам’ятають Антона Хвостюка щирим, добрим, спокійним та працьовитим хлопцем. Доросле життя та війна зробили його справжнім чоловіком, котрий став на захист України та своєї сім’ї, відважно боровся з ворогом і заплатив найвищу ціну за бажання мирно жити на рідній землі.

Велелюдною процесією провадили Героя на місце вічного спочинку на сільському кладовищі. Спільна молитва, останнє прощання, залпи військових і національний стяг, котрим була вкрита домовина загиблого, передають маленькій доньці Героя. А зболене тіло загиблого приймає у свої холодні обійми рідна земля.

Антон Хвостюк був звичайним сільським хлопцем, а став творцем української історії, бо віддав своє молоде життя за наше мирне завтра. Слава, честь і вічна пам’ять загиблому захиснику! Герої не вмирають! Вони живуть у пам’яті нащадків…» - йдеться в скорботному повідомленні.

Читайте також: «Непоправні втрати: на війні загинули четверо волинян».