Ця не така вже й банальна фраза знову спадає на думку, коли дивишся на світлину, зроблену нашим фотокореспондентом у Луцькому зоопарку...
Ця не така вже й банальна фраза знову спадає на думку, коли дивишся на світлину, зроблену нашим фотокореспондентом у Луцькому зоопарку.
У юного лучанина і довгоногого бузька цілком дружні й, здається, давні стосунки. Лелеки ж на своїх невтомних крилах приносять нам із вирію весну, а значить — кохання, а значить — діток. Завтра відзначаємо День захисту дітей. Дата ця надихнула на творчість юну поетесу Лесю Кобак із села Бихів Любешівського району. Свій вірш вона назвала «Їм мами не кажуть «Доброго ранку»: Є право у дітей на радість, Але життя таке складне: Не всі ростуть «на шоколаді» І вирушають у турне. Комусь сухар — небесна манна, А добре слово — дивина, І навіть мрія довгожданна Його щоденно обмина. Аби дитя запам’ятало, Що є дитинство золоте, Одного дня, мабуть, замало Всім нам для захисту дітей.
Прислухаймося ж до слів юної авторки і зробімо так, щоб кожного дня наші діти почувалися захищеними. Нам, дорослим, це під силу!
