ЗАБУТА БРАТСЬКА МОГИЛА

Ярослав ГАВРИЛЮК

У середині п’ятдесятих років за Ковелем в урочищі “Фасти” робітники будували залізничний переїзд та дорогу на село Мощена і у землі наштовхнулися на останки бійця Червоної армії, залишки його військової шинелі, знайшли також патронташ та гранату.

Після ретельнішого обстеження цього місця було виявлено останки ще семи невідомих червоноармійців, які полягли тут, наймовірніше, навесні 1944 року, визволяючи Ковель від німецько-фашистських загарбників, коли у березні в бій за місто вступили регулярні війська – 328-а та 143-а стрілецькі дивізії.
Перезахоронення восьми безіменних героїв кривавої битви за Ковель відбулося аж у восьмидесятих роках в урочистій обстановці, з усіма військовими почестями. Неподалік залізничного переїзду на невеликому пагорбі встановили меморіальну дошку, посадили вісім берізок. Постійний читач нашої газети, ковельчанин Трохим Кухта, тоді працював у міській середній школі № 7 заступником директора по господарській частині.
- Коли директором школи був Володимир Дмитрович Дмитрук, то учні доглядали за братською могилою, щороку покладали сюди квіти. Згодом, біля дошки хтось поклав невеличкого хреста, – каже Трохим Сидорович, старший брат якого загинув, визволяючи Прибалтику, а батько був важко поранений.
Уже більше десяти років до солдатської могили майже ніхто не ходить. Забула громадськість, забули побратими-ветерани та школярі про мужніх визволителів міста залізничників, які віддали своє життя у пекельному горнилі війни. Меморіальна дошка заросла бур’яном, чиясь лиха рука поламала хрест, зрубала вісім берізок, які символізували серця тих, хто тут спочиває вічним сном. Поруч, біля залізничного переїзду, напевно, городники спалюють сміття. І лише час від часу на цьому пагорбі з’являються квіти, яких протягом літа приносить одна невідома старенька.