Драйвова "ONUKA" запалювала "Ніч у Луцькому замку".
«Ніч у Луцькому замку» світилася вогняними шоу, гриміла музикою королівського оркестру й космічного гурту «ONUKA» (Фото і відео)
Це традиційне вже десяте арт-шоу, що цьогоріч збіглося у часі з Днем міста у рамках заходів 933-ї його річниці
Король Вітовт на троні, а придворні художники малюють портрети, дами рухаються в танці, несе варту сторожа на території Луцького замку. Це наче минуле, а поряд тривають екскурсії територією замку, у Художньому музеї та найдревнішій церкві Івана Богослова, у цікавих фотозонах охочі фотографуються, вивчають смаки шатрових кав’ярень та якесь чужорідне «Жарене морозиво» (чого воно «жарене», я так і не збагнула).
Близько 21.00 все заворушилося, змінилася варта і музика на урочисту – розпочався Саміт, який інсценізували актори обласного драмтеатру на згадку про перший дипломатичний з’їзд світових монархів у Луцькому замку 8 вересня 1429 року. Саме тоді Вітовта коронували і Лучеськ став політичним центром усієї Європи. Символічно склали сторінки літопису, у який належить дописувати сучасникам. Хай ці сторінки будуть мирними.
«Слухайте наказ великого князя Вітовта: сховати зброю і зняти варту В’їзної вежі. На лінію почестей з вогнем рушили вельмишановані гості, що прибули на День народження Луцька з різних міст Польщі, Литви, Туреччини, Білорусі, а також з Волновахи, Кам’янця-Подільського, Рівненських Дубна, Острога, Вараша, з Володимира-Волинського та Нововолинська, громад Луцького району. Письмові вітання лучанам надійшли з Дніпра, Запоріжжя, Вінниці, Сум, Херсона, навіть з Чехії й Китаю.
Гостей у замку привітав секретар Луцької міської, в.о міського голови, ради Григорій Пустовіт.
- Ми відчуваємо ті емоції, що й середньовічні лучани, цей замок ніхто не зміг захопити, і сьогодні він є надійним захистом міста, сьогодення й майбутнього. Цей фестиваль присвячений першому з’їзду монархів, які вперше зібралися разом, щоб об’єднатися і саме тут вони знайшли порозуміння, зробили перший крок до ЄС. Шануючи нашу історію, зробімо все, щоб високо тримати гідне звання лучанина. Лучанин – це не просто мешканець, це той, хто живе потребами Луцька. Хай сьогоднішнє дійство стане для кожного приємним відкриттям.
Чудовим королівським оркестром «HARMONIA NOBILE» і квартетом тенорів «TENORS BELCANTO» однаково захоплювалися сивочолі й молоді люди. Львівський балет «PAQITA» занурював у невагомість легкістю й віртуозністю балерин, аж дощ відступив на задній план і згорнулися промоклі парасольки, а ноги рухалися навіть у такт класичної музики.
Радник міського голови Ігор Поліщук назвав цю ніч кульмінацією усіх заходів, які підготували організатори Дня міста і подякував оргкомітету та БФ Ігоря Палиці.
За наказом короля Вітовта запалили вогонь на Вежі замку і розпочалися вражаючі шоу під оркестрову музику та несподіваний дощ. Але в дощовиках і з парасолями гості ще натхненніше танцювали, щоб не змерзнути.
Свято переповнювалося світлом, вогнем, театром і драйвовою музикою. Було тут місце для усіх вікових категорій і смаків. Чудовим королівським оркестром «HARMONIA NOBILE» і квартетом тенорів «TENORS BELCANTO» однаково захоплювалися сивочолі й молоді люди.
Львівський балет «PAQITA» занурював у невагомість легкістю й віртуозністю балерин, аж дощ відступив на задній план і згорнулися промоклі парасольки, а ноги рухалися навіть у такт класичної музики. Під чудову гру королівського оркестру покружляти у вальсі можна було хоч кому: галантні кавалери та вишукані дами запрошували до пари активістів з натовпу.
Музичні треки до найвідоміших фільмів у виконанні «LUMOS Orchestra» з програмою «Гра престолів», що транслювалася на великому екрані, про лицарську звитягу та історичну боротьбу, здавалася фантастичним поєднанням оркестру, співу й сучасного кіно.
Після дощу похолодало, люди зігрівалися гарячими напоями, перекушували. Та остаточно всіх зігріло вогняне шоу й окрилили гігантські ангели. 3Д-мапінг перетворював замкову вежу у стилі різних епох з дерев’яної на кам’яну, розповів історію любові князя Любарта та Агрипіни.
Коли повітря ночі переповнилося світлом, вогнем і туманом, нарешті на сцені засвітилися літери «ONUKA».
Солістка гурту привітала лучан зі святом й зізналася, що їй особливо приємно співати тут в такий день, адже її батько теж лучанин. Публіка жваво реагувала на інертні ритми гурту, звучало відоме «То моє місто» і багато космічних композицій з нового альбому «Мозаїка». Насамкінець всі так розтанцювалися, що вигукували «на біс».
І тут Ната повернулася на сцену і виконала приголомшливе нове й надихаюче «Голос». Фольк-мотиви «Ой там, на горі» змінилися ритмічним «Ми не німи, німи – не ми, в нас голос є, лунає» - завершальні акорди свята і його лейтмотив: не мовчати, боротися до перемоги, як це робили князі й лицарі древнього Лучеська.
До 4:00 із Замкової площі курсували містом маршрутки, аби доправити лучан після видовищ додому.
