В аграріїв сьогодні виникає чимало запитань: що необхідно зробити на посівах озимих і ярих зернових культур, цукрових буряків, картоплі, як доглядати за овочами, щоб максимально допомогти їм сформувати нормальний урожай. Про це розповіли науковці Волинського інституту агропромислового виробництва...
Олена ДУДКЕВИЧ
Цьогорічна весна була особливою: то заливала дощами, то тішила теплом, то студила холодними вітрами. Усе це створило складні грунтово-кліматичні умови, які можуть негативно вплинути на майбутній урожай. В аграріїв сьогодні виникає чимало запитань: що необхідно зробити на посівах озимих і ярих зернових культур, цукрових буряків, картоплі, як доглядати за овочами, щоб максимально допомогти їм сформувати нормальний урожай. Про це розповіли науковці Волинського інституту агропромислового виробництва.
ЗЕРНОВІ ПОТРЕБУЮТЬ ПІДЖИВЛЕННЯ Цьогорічні метеорологічні умови і їх вплив на ріст та розвиток зернових колосових культур відрізняються від попередніх років. Взимку озимина двічі відновлювала вегетацію. Проте навесні озимі відновили вегетацію аж у квітні, що на вісімнадцять днів пізніше, ніж минулоріч. За словами завідуючої лабораторією рослинництва Інституту АПВ Олени Скуратівської, після відновлення вегетації опадів у квітні випало на 28 міліметрів більше, ніж за відповідний період 2004 року. Температура повітря була нижчою від норми на 0,9-2,8 градуса. У результаті на Волині під водою опинилось три тисячі гектарів озимих зернових, тисяча гектарів – випріла. У колосі закладено на 2-3 колосочки менше, ніж у минулому році. Через низьку температуру повітря і значну кількість опадів у квітні—травні ефективність внесення мінеральних добрив була невисокою. Тканинна діагностика свідчить, що після першого підживлення від аміачної селітри на даний час вже нічого не залишилось. Загострилась проблема живлення фосфором, калієм, міддю, молібденом, цинком. Внаслідок цього можна спостерігати пожовтіння посівів, підсихання кінчиків листків, забарвлення їх у фіолетовий колір. Якщо не вжити певних заходів, таке голодування може призвести до втрати значної частини урожаю. Завідуючий лабораторією агрохімії Броніслав Котвицький радить підживлювати рослину через листя комплексними добривами. Для цього можна використовувати водорозчинне безхлорне добриво “Акварін зерновий”. Воно містить одинадцять найважливіших мікро- та макроелементів, які легко засвоюються рослиною. Крім того, на посіви озимих зернових слід вносити бакові суміші: “Акварін зерновий” – 4-5 кілограмів на гектар плюс сечовину (карбамід) – 4-5 кілограмів на гектар та плюс фунгіцид. Друге позакореневе підживлення доцільно провести після виколошування озимини. На посівах ярих зернових при внесенні гербіциду слід додавати 2-2,5 кілограма на гектар “Акваріну зернового”, а наступні підживлення проводити так само, як і на площах озимих культур. При недостачі азотного живлення кількість сечовини збільшують до 10-12 кілограмів на гектар при внесенні разом з “Акваріном” і до 30 кілограмів на гектар при односторонньому внесенні. Науковці стверджують, що дворазове застосування таких позакореневих підживлень додатково забезпечує щонайменше 8-9 центнерів зерна з гектара з підвищеним вмістом білка та клейковини, а витрати на їх проведення окуповуються у 6-8 разів. ЯТУЙТЕ ЦУКРОВІ БУРЯКИ ВІД ХВОРОБ І БУР’ЯНІВ Несприятливі погодні умови весни негативно вплинули на строки сівби та на розвиток цукрових буряків. Холодні дощі ущільнили грунт та призупинили ріст рослин. Сходи вийшли нерівномірні. У третій декаді травня піднялась висока температура, яка призвела до утворення грунтової кірки та захворювання рослин на коренеїд. Завідуюча лабораторією механізації сільськогосподарського виробництва і цукрових буряків Людмила Сичук радить: якщо буряки вже мають першу та другу пару справжніх листочків, слід приступати до шарування та формування густоти. Це треба встигнути зробити до того, як з’явиться третя пара справжніх листочків. Проривати рослини варто так, щоб на кожному метрі рядка лишалось 5-6 рослин. Старший науковий співробітник інституту Оксана Пузняк каже, що після знищення бур’янів механічним та хімічним способами не слід зволікати із підживленням буряків азотними добривами. Це допоможе рослині якнайшвидше сформувати листовий апарат. Надалі доцільно проводити локальне міжрядне підживлення швидкодіючими добривами (сечовина, вапнякова аміачна селітра, сульфат калію, амофос), які компенсують недостатність поживи. Високоефективним є й позакореневе (обприскування рослин) підживлення посівів комплексним водорозчинним добривом “Акварін буряковий” (4 кілограми на гектар) у поєднанні з борною кислотою (1-3 кілограми на гектар). Після цього можна проводити перше розпушування грунту на глибину 6-8, друге – 12-14 і третє – 10-12 сантиметрів до того, як листя зімкнеться у міжряддях. Якщо цукрові буряки надто забур’янені, необхідно внести гербіциди. Проти однорічних злакових бур’янів (куряче просо, мишій) – Фюзилад Супер (1-1, 5 літра на гектар); Тарга Супер (1-2 літра на гектар); проти багаторічних злакових (пирій) – Фюзилад Супер (1,5-2 літра на гектар), однорічних дводольних та деяких злакових – Бетанал Прогрес АМ (1,5-2 літра на гектар). У цей період буряки часто уражуються коренеїдом та шкідниками. Для попередження захворювань коренеїдом проводять боронування та рихлення посівів, а для боротьби з блішками та довгоносиками використовують інсектициди – Бі-558 (0,5-1 літр на гектар) та Базудин (1,8-2 літра на гектар). ЩОБ ОВОЧІ ДОБРІ МАТИ На початку вегетації овочевих культур основне значення для них має фосфор, який сприяє росту кореневої системи і подальшому розвитку рослини. У період інтенсивного утворення листків і стебел, цвітіння та плодоношення першочергового значення набувають азот і калій, а також такі мікроелементи, як марганець, молібден, цинк та інші. Що стосується догляду за картоплею, то завідуючий лабораторією картоплі Віталій Пахольчук розповідає: якщо картопля уже зійшла, доцільно здійснювати боротьбу із багаторічними злаковими бур’янами, зокрема пирієм. Застосовують при цьому такі гербіциди, як Фюзилад –форте, Тарга Супер, Пантера. Варто знати, що після внесення будь-якого з цих гербіцидів міжрядний обробіток картоплі можна проводити лише через 12-14 днів. Частенько ті, хто займається вирощуванням помідорів, не знають, як боротись із найпоширенішими хворобами цих рослин – фітофторозом, макроспоріозом та альтернаріозом, гниллю плодів. Старший науковий співробітник Григорій Корнелюк радить захист від цих хвороб проводити до появи перших ознак хвороби, тобто профілактично, або ж після перших ознак її розвитку. Для цього можна використовувати такі препарати, як Татту, Акробат МЦ, Ридомія Голд, Курзат Р. Через 10-12 днів обприскування рослин повторюють. Якщо ж вести мову про цибулю, то найбільшої шкоди їй завдають цибулеві мухи і переноспороз. Боротись з цим можна за допомогою рекомендованих фунгіцидів, але можна посипати в рядки попіл, торф та тютюновий пил. Картопля, капуста, томати, перець та інші овочеві культури позитивно реагують на позакореневе обприскування комплексними водорозчинними добривами серії “Акваріни”, до асортименту яких входять і овочеві. Рослини при цьому не тільки дають кращий урожай, а й стають стійкішими до грибкових захворювань.
