
Вітання від почесних гостей.
Як Локачі святкували День народження – 510-ту річницю
У селищі з нагоди першої писемної згадки відбулися урочистості та фестиваль «Мої Локачі, селище моє»
На великому святковому майданчику, яким став стадіон, кожен із гостей зміг знайти для себе заняття: послухати вітання та концертні номери, поспілкуватись з народними майстрами та придбати для себе річ, виготовлену їхніми руками, доторкнутись до минулого на інтерактивному майданчику «Історія в повітрі», взяти участь у кулінарному майстер-класі, скуштувати різноманітні смаколики, пограти у вуличний баскетбол.

Локачі – містечко із багатолітньою історією та унікальними легендами. І хоча молоде покоління чимало знає про те, хто і коли був власником Локач, як вплинули на соціально-економічне становище краян різноманітні історичні перепитії, однак взяти участь в екскурсійному велопробізі «Історичними стежками Локач» зголосились чимало учнів та вчителів Локачинського ОНЗ. Зупинки – біля місцевих храмів, каплички, на Підзамче, Меморіалі жертв Голокості та біля приміщення селищної ради. Вчителі опорного навчального закладу роблять невеличкий екскурс у минуле. А вже згодом на селищному стадіоні іще одна історична локація: працівники місцевої бібліотеки представили інтерактивний майданчик «Історія у повітрі». Виставка фотографій під відкритим небом, на яких зображені Локачі на початку 20-го століття, привернула увагу багатьох.
Святкове дійство розпочалось урочистою ходою гостей та учасників фестивалю. Звучить «Пісня про Локачі» (слова Юрія Зилюка, музика Анатолія Вольського). Попереду – прапороносці із державним прапором та прапором Локач. При повному обмундировані – лицарі з клубу «АйнаБера». Оскільки основною темою фестивалю було відтворення подій середньовіччя, то мами вихованців місцевого дошкільного закладу разом з керівником гуртків районного Будинку школяра Аліною Фордюк виготовили коники та ляльки-мотанки. То ж у святковій колоні наймолодші жителі райцентру «скачуть» на своїх гривастих, а дівчатка демонструють усім давній оберіг. Керівники району, селищний голова, Почесна громадянка Локач Валентина Штинько, воїни АТО, жителі Локач несуть величезний прапор України та стяг селища За ними – народний хор Локачинського ОНЗ, народні майстри, художні колективи з Колони Іваничівського району, Ківерець, Луцька, місцеві аматори сцени… А вже за мить над стадіоном лине багатоголоссям юних обдарувань із районного БШ Гімн України разом із сурдоперекладом. Летять над Локачами й різнокольорові кульки, фестиваль «Мої Локачі, селище моє» оголошують відкритим.

Із 510-ю річницею першої писемної згадки про Локачі жителів селища та гостей свята найперше привітали селищний голова Богдан Іус та почесна громадянка Локач Валентина Штинько.
Вітаючи своїх земляків, Валентина Штинько запросила на сцену вчителя історії Локачинського ОНЗ Людмилу Зінчук та подарувала цінний експонат для шкільного музею, який нині відроджують у нашій школі-гімназії. Схвально відгукнувся на цю акцію й наш земляк, історик, краєзнавець Богдан Бернадський, завдяки якому й ми знаємо про першу писемну згадку про селище. Богдан Васильович висловив сподівання, що педагогам таки вдасться відновити хоч частинку тих краєзнавчих надбань, які демонструвались у школі ще 30 років тому.

Один за одним на сцену виходять ті, кого відзначили у рамках святкування. Подарунок для найстаршої жительки Локач Галини Міцкевич одержує її донька Жанна Іванівна. А от 91-річна Юстина Матвіюк та найактивніша старша мешканка селища, берегиня історії містечка Антоніна Мороз самі одержували презенти від організаторів фестивалю. Подарунки одержали й родини наймолодших локачан. До слова, ексклюзивний подарунковий колаж «Стежинами древніх Локач» розробила заступник директора районного Будинку школяра Людмила Полякова. Керівник громади також підбив підсумки конкурсів, які були оголошенні селищної радою, та вручив дипломи і подарунки переможцям.
Линули й вітання від гостей свята. А далі розпочалось концертна програма. На святі виступали місцеві аматори сцени, гості з інших районів. Значна частина території, де проходив фестиваль «Мої Локачі, селище моє», перетворилась у справжнє містечко майстрів. Дивовижні витвори мистецтва представляли не тільки місцеві умільці, а й Євгенія Ромащук (рогозоплетіння), Валентина Якимович (соломоплетіння), Оксана Білик (писанкарство), Володимир Кусик (гончарство).

Яке ж святкування без смаколиків. Як і попередньо анонсувалось, на фестивалі діяла фуд-зона. До Локач цього дня прибуло чимало виробників та продавців якісної натуральної продукції.
Неймовірні емоції, драйв подарували гостям фестивалю виступи спортивного клубу «Герць», квартету «Акорд», гурту «Нота Нео», театру вогню «Fire Dance». А на завершення дійства неймовірною енергетикою, шаленим міксом музики та драйву запалив усіх гурт «Толока» із Кам'янця-Подільського.
Свято, без сумніву, вдалось. Локачани сподіваються, що цей фестиваль стане традиційним.
Ірина РОМАНЮК
