Народжений Бог всередині нас робить нас вільними: «Хорея Козацька» у Луцьку закликала до свободи - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.76 € 31.73
 Народжений Бог всередині нас робить нас вільними:  «Хорея Козацька» у Луцьку закликала до свободи

Фото із сайту Луцької міської ради

Народжений Бог всередині нас робить нас вільними: «Хорея Козацька» у Луцьку закликала до свободи

У Палаці культури міста Луцька напередодні свята відбувся концерт унікального українського гурту «Хорея Козацька”, який виконує стародавню українську музику різних епох, а також твори на слова українських класиків

Захід організувала Луцька міська рада, вхід був вільним і зал був переповнений слухачами. Взяли участь радник міського голови Ігор Поліщук та директор департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів.

- Народжений Бог всередині нас робить нас вільними, розкріпаченими, співтворцями, - запевнив соліст гурту - харизматичний Тарас Компаніченко.  

Артисти презентували свій новий альбом, «De Libertate. Про Свободу», який присвятили борцям за волю України. Перший твір "Хорея Козацька" обрала невипадково з пісні Григорія Сковороди "Ангели, знижайтеся, до землі зближайтеся".

- Народжений Бог всередині нас робить нас вільними, розкріпаченими, співтворцями, - запевнив соліст гурту - харизматичний Тарас Компаніченко. 

Тарас Компаніченко: "Дух свободи внутр нас родить". 

- Ми намагалися поєднати боротьбу за свободу від часів давніх до сучасності, показати, що цінності свободи й гідності для нас були вічними, як і прагнення до свободи індивідуальної, за право бути вільним між вільними. Ми нанизали для вас пісні від гетьманщини до боротьби під Іловайськом, Щастям і Широкиним...

- "Войска запорозького воїн знаменитий" - мовби промовляє до всіх народів, панств, що не хоче служити нікому на землі, тільки Богові на небі і дбати, щоб жодна овечка з національної отари не була загублена. Так і наші хлопці на Сході жертвують собою, щоб ніхто не був похищеним ніяким "мурлом" і іншим -лом, вовком в овечій шкурі. 

Майже кожну свою пісню гурт закінчував куплетом, заспіваним разом із залом. Аплодисменти наростали з кожним новим піснеспівом. 

Шевченкове "Ой чого ж ти почорніло, зеленеє поле" - співали без акомпанементу. І чи то акапельний спів, чи сама пісня зі словами: "Почорніло я од крові за вольную волю, круг містечка Берестечка на чотири милі. Мене славні запорожці своїм трупом вкрили", жалісно проймала, у залі відверто плакали.

Звучали композиції на слова поетів шістдесятників Василя Стуса, Б. Антоненка-Давидовича, Ліни Костенко, пісні української революції 1917-21 років на слова О. Олеся, Спиридона Черкасенка, Бориса Грінченка, Миколи Вороного, Христі Алчевської, Богдана Лепкого, Романа Купчинського, Грицька Чупринки... На музику Миколи Лентовича, Кирила Стеценка, Миколи Лисенка та інших, - твори нововіднайдені, пласт незнаної культури, який за підтримки Інституту національної пам'яті вдалося віднайти, написати два альбоми. Митці продовжують роботу далі, щоб засвідчити велич цієї доби.  

Лідер гурту зізнався у особливій любові до Луцька та розповів, що у нашому місті люблять співати у різних форматах: у музеї, замку, на площі, на руїнах старої церкви, і навіть в готелі, і не вперше вже - у Палаці культури.

Зал гримів аплодисментами.