Голова обласної ради Василь Дмитрук щойно повернувся з Гданська, де 29-30 червня в рамках економічного форуму «Польща—Україна» відбувалася зустріч воєвод і маршалків воєводств Республіки Польща з головами обласних рад та обласних адміністрацій України.
Голова обласної ради Василь Дмитрук щойно повернувся з Гданська, де 29-30 червня в рамках економічного форуму «Польща—Україна» відбувалася зустріч воєвод і маршалків воєводств Республіки Польща з головами обласних рад та обласних адміністрацій України. Своїми враженнями від поїздки він ділиться з читачами «Волині».
Олександр ПИРОЖИК
— Загалом це вже четверта зустріч воєвод і маршалків воєводств Республіки Польща з головами облрад та облдержадміністрацій України. Попередні відбувались у польському Жешуві, Одесі та Ялті. Такі щорічні зібрання відбуваються в рамках економічного форуму «Польща—Україна», що організовується під патронатом і за участі президентів Польщі та України. Для Алєксандра Кваснєвського то була остання зустріч на посаді президента Польщі: незабаром у них президентські вибори, а висуватися на третій термін йому забороняє закон... Насамперед відзначу: стосунки поляків та українців уже вийшли на такий рівень, що відбувалася не політична дипломатія, коли думають одне, а говорять інше, а дружелюбна відверта розмова. Ні поляки, ні українці тепер не бояться говорити про власні проблеми, помилки чи прорахунки, висловлювати сумніви. І це дуже добре з огляду на те, які питання розглядалися. Проблематика цьогорічної зустрічі стосувалася польського досвіду в проведенні у 1999 році адміністративної реформи, а також перспектив транскордонного співробітництва в будівництві міжрегіональної партнерської співпраці в об’єднаній Європі.
РЕФОРМА ПІДТРИМАНА ГРОМАДОЮ — За оцінками експертів Ради Європи, адміністративно-територіальна реформа, що відбулась у Польщі, є найвдалішою серед країн, які це найближчим часом робили. Адміністративно-територіальна реформа в Польщі відбувалася за фінансової підтримки Євросоюзу і тривала близько восьми років. По суті вона стартувала в 1990 році, коли вперше тут пройшли демократичні вибори до гміни. Сьогодні гміни — перша низова ланка структури влади у Польщі. Другою ланкою є повіти, третьою — воєводства. — Але ж Польща спершу збиралася запровадити дворівневу структуру влади, проте перейшла на трирівневу. — Поляки не планували створювати повіти. Але коли передали повноваження на рівень гмін, закріпили їх законодавчо, з’ясувалося, що є ряд питань, які на жодному з цих рівнів не вирішуються. Виникла потреба у проміжній ланці, яка б охоплювала спільні інтереси гмін. У підпорядкування повітів віддали лікарні, ряд питань освіти, культури... Крім того, попередньо планувалося, що повітів буде 150, а нині їх 374. Воєводств мало бути 8, а є 16. Такі трансформації відбулись у результаті певних дій політиків та громадськості. Успіх їхньої реформи в тому, що вона стала результатом дійсно всенародного обговорення, врахування думки низів. — Чому ж тоді в нас це питання форсують, заявляють, що маємо встигнути ще до виборів-2006? — На нараді прозвучала думка, що Україна не має стільки часу на проведення адмінреформи, як Польща. Світ розвивається так стрімко, що коли ми розтягнемо цей процес на 7-8 років, реформа просто не відбудеться. Хоча стверджувати, що реформа має відбутися до виборів-2006, я б не брався. Це надто складний комплекс проблем. Треба не лише провести всенародне обговорення, законопроект має пройти через Кабмін і парламент. Паралельно необхідно здійснити бюджетну реформу, реформу податкового законодавства, роздержавити податки, залишивши їх на місцях. Наприклад, податок на нерухомість. У розвинутих європейських країнах податок на нерухомість становить 50-60 відсотків усіх надходжень до місцевих бюджетів. Заявлено, що апробацію адмінреформи Україна проведе на Київщині. Від цього експерименту залежатимуть і строки, і механізми проведення реформи. Попередня робота проведена — підготовлено картографічні матеріали, змодельовані інфраструктура, мережа шляхів, комунікацій, зв’язку. Проведена робота з кадрами, які необхідно перевести на рівень сільської громади. Розрахунки показують, що для реалізації комплексу робіт на Київщині потрібно близько 800 мільйонів гривень. Можна уявити, скільки треба в масштабах всієї України. А грошей нам на це, на жаль, ніхто не дає. — Спікер Володимир Литвин нещодавно заявив, що адмінреформа до виборів — це підніжка Президенту... — Польська сторона теж застерігає від поспіху, наголошуючи, що при цьому можна більше програти, аніж виграти. Якщо оберемо шлях просто фізичного об’єднання територій, це завершиться крахом. Те, що хочеться урядовцям, має стати бажанням на рівні області, району, села. Якщо рядові люди зрозуміють, що для них так буде вигідніше, дасть змогу ефективніше вирішувати проблеми, тоді не буде спротиву. Реформа тільки тоді відбудеться, коли вона буде забезпечена підтримкою того, заради кого вона власне й відбувається. Однак без адмінреформи нам не обійтися. Загалом досвід Польщі показує, що децентралізація влади, надання повноважень територіальним громадам зняло з держави багато проблем. І сьогодні в польському Сеймі зареєстровано законопроект, який передасть на рівень територіальних громад іще більше повноважень. Міністр внутрішніх справ та Адміністрації Республіки Польща Тадеуш Матусяк заявив: він абсолютно переконаний у тому, що Сейм розгляне цей законопроект і його прийме. Поляки стверджують, що саме деконцентрація влади дала їм можливість іти швидшими темпами в розвитку своєї економіки.
НОВІ УГОДИ ТА ПУНКТИ ПРОПУСКУ — Комплекс питань зі транскордонного співробітництва включав ті проблеми, які з певних причин досі не вирішуються. Це ідентифікація законодавства, сертифікація, ліцензування, створення однакових умов пропуску через кордон, збільшення мережі пунктів пропуску тощо. Ми знову порушували питання про відкриття нових пунктів пропуску. Волинь має 190 кілометрів спільного кордону з Польщею, і лише 2 пункти пропуску на цьому відрізку — «Ягодин» та «Устилуг». За європейськими стандартами, пункти пропуску через кордон мають бути через кожні 30 кілометрів. Я особисто поінформував Романа Безсмертного, що на засіданнях Ради Єврорегіону «Буг» це питання розглядалося вже декілька разів. Є спільна думка про необхідність відкриття на нашому відрізку кордону ще двох пунктів пропуску — «Адамчуки—Збереже» в Шацькому районі та «Морозовині—Крилув» поблизу Нововолинська. Наші пропозиції в Кабміні є, і я просив віце-прем’єра їх розглянути і прийняти відповідну постанову. Отримав запевнення, що найближчим часом Кабмін розгляне наші пропозиції. Думаю, спільно з головою облдержадміністрації ми підготуємо ще одне подання, аби пришвидшити розгляд цього питання. — Чи є щось нове на рівні співпраці громад? — У нас діє угода про співпрацю між Волинською областю та Люблінським воєводством, є кілька міст-побратимів. Наразі йдеться про розширення співробітництва на рівні районів і навіть сільрад. З польської сторони є офіційне звернення, в якому міститься перелік польських гмін і містечок, що готові до такої співпраці. Підписане воно, до речі, директором крайового секретаріату Єврорегіону «Буг», власним кореспондентом газети «Волинь» у Любліні Анджеєм Вавринюком. Він просить підготувати аналогічний список із української сторони, аби перевести наміри в конкретні угоди на рівні «район—повіт», «сільрада—гміна». Є намір зібрати всіх бажаючих з обох сторін і організувати для них першу ознайомчу зустріч у Хелмі. І підписати протокол намірів про таку співпрацю.
МАЙБУТНЄ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН — Які б ключові моменти економічного форуму ви виділили? — Був 45-хвилинний виступ Президента України Віктора Ющенка, Президента Польщі Алєксандра Кваснєвського... Серед питань, які обговорювалися, — майбутнє вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні. Обговорювались умови, в яких опинилися інвестори після урядової постанови про скасування відповідних пільг. Віктор Ющенко запевнив, що Радою національної безпеки та оборони щойно прийняте рішення: ті інвестори, які виконують інвестиційні зобов’язання і дотримуються угод, матимуть підтримку уряду. Пільги для них компенсують запровадженням інших механізмів, які дозволять зменшити втрати інвесторів. Це актуально для Нововолинська, де діє 14 таких підприємств і 16 інвестиційних проектів. Ще одне важливе питання — подальший розвиток бізнесу за рахунок зменшення чиновницького тиску. Зі слів Президента, уряд працює над тим, щоб максимально зменшити час реєстрації, спростити її процедуру. Аби бізнес почувався в Україні нормально, потрібно відмінити понад 400 розпорядчих документів Кабінету Міністрів, 1300 регуляторних актів, до 400 законів, які приймала Верховна Рада.
