У столичному інформагентстві “Укрінформ” відбулася презентація проекту нового Закону України “Про державну службу”, який фахівці називають революційним кроком до європейських стандартів...
Олександр ПИРОЖИК
У столичному інформагентстві “Укрінформ” відбулася презентація проекту нового Закону України “Про державну службу”, який фахівці називають революційним кроком до європейських стандартів.
Новий проект Закону України “Про державну службу” складно порівнювати з нині діючим. Це абсолютно інша модель державної служби, інакше її наповнення і сутність. Його ключові моменти — цілковита департизація держслужби та її перехід на професійну основу, що передбачає вступ на посаду за конкурсом; запровадження чіткої системи дисциплінарних стягнень і гарантована захищеність службовців від свавілля керівництва; розмежування норм приватно-правових та публічно-правових відносин. Про це, власне, і йшлося на прес-конференції “Проект нового Закону України “Про державну службу” — крок до європейських стандартів”. У ній взяли участь начальник Головного управління держслужби України Тимофій Мотренко, директор Центру сприяння інституційному розвитку держслужби Андрій Вишневський та голова громадської колегії при Головдержслужбі, керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Нинішня державна служба в Україні не є професійною в сучасному європейському розумінні. Плинність кадрів у нас становить близько 20 відсотків, тобто щороку кожен п’ятий службовець змінюється. Вступ на посади I і II категорій (керівники органів виконавчої влади та їх заступники) відбувається поза конкурсом. Окрім того, діяльність службовців залежить від безпосереднього впливу політиків, тому що в більшості випадків саме вони їх призначають або звільняють. Все це призводить до непослідовності і непередбачуваності державної політики при зміні політичного керівництва. Демократична зміна влади забезпечується через вибори, а її стабільність — через професійну державну службу. Це — основа системи стримувань і противаг задля захисту суспільного інтересу, противаг клановості, авторитаризму, олігархії. — Новий закон є ключовим у багатьох аспектах, — зауважує Тимофій Мотренко. — Для якості держуправління, політичної стабільності, забезпечення некатастрофічних переходів державної влади від одних політиків до інших. Новий закон захищає інтереси держави, а не політичних партій. Він дасть нам відповідального держслужбовця. Новий закон забезпечить максимальну політичну нейтральність державної служби. Це основоположні принципи, які існують в Євросоюзі... — Без реформи державної служби неможливе ефективне здійснення адміністративно-територіальної реформи, — продовжує Ігор Коліушко. — Ці речі взаємопов’язані. Закон про держслужбу передбачає необхідність прийняття низки галузевих законів у сфері управління державою. Це закони про Кабінет Міністрів, міністерства та інші центральні органи. Прийняття законів, які покликані врегулювати функціонування центрального апарату державної влади, не дадуть бажаного ефекту, якщо в пакеті з ними не буде оновлено закон про державну службу загалом... — На сьогодні держава не є достатньо відверта в питаннях, що стосуються діяльності держслужбовців, — додає Андрій Вишневський. — Держава ніби соромиться того факту, що змушена платити державним службовцям за їхню працю. Вона ніби намагається продемонструвати суспільству меншу вартість державної служби, ніж вона є насправді. Реальний розмір зарплати держслужбовця залишається прихованим від суспільства, порядок призначення пенсій стимулює до вступу на державну службу насамперед тих, хто готується до виходу на пенсію. Держава закриває очі на те, що службовець при такому підході змушений розраховувати на приховані можливості посади... Професійність держслужбовця в європейському розумінні визначається не кількістю дипломів про вищу освіту, а іншими критеріями. По-перше — відданістю інтересам суспільства; по-друге — лояльністю до держави та законно обраного чи призначеного політичного керівника; по-третє — незалежністю професійної позиції службовця від політичного та іншого впливу; по-четверте — його об’єктивністю при підготовці політичних і прийнятті адміністративних рішень; нарешті — справедливістю та неупередженістю при застосуванні норм існуючих законів. У новому законі пропонується розмежувати політичні та адміністративні посади. Ним визначено, що посади голів облдержадміністрацій та їхніх заступників — політичні посади, на які дія закону не поширюватиметься. Не стосуватиметься вона і патронажних служб. Решта службовців постануть перед вибором: або продовжувати державну службу, або займатися політикою. Саме такий розподіл існує в більшості європейських держав. Це дуже суттєво задля недопущення корупційних схем серед чиновників... Багатьох присутніх хвилювало питання: чи не є антиконституційним позбавляти держслужбовців права носити партквиток? — Час, коли кар’єрний ріст у державній адміністрації визначався приналежністю до тієї чи іншої політичної партії, минув, — переконаний Тимофій Мотренко. — Це рудимент минулої влади, якого маємо позбутися. Звісно, знайдуться депутати, які повважають, що відповідь на це питання має дати Конституційний Суд. Переконаний, що така дискусія виникне. Однак, як на мене, політики мали б бути зацікавлені в політичній нейтральності держслужбовців. Бо це забезпечить цілісність і єдність державної влади... Виступаючи під час “круглого столу” з обговорення законопроекту, начальник управління Держголовслужби у Волинській області Валентин Малиновський запропонував компромісне вирішення цієї проблеми: — Реалії такі, що коли це питання постане на рівні Верховної Ради, то більшість за цей пункт може дійсно не проголосувати. В такому разі пропоную записати таку норму: “Державні службовці не можуть публічно демонструвати свої політичні погляди і не мають права бути членами керівних органів політичних партій”. Таке положення якраз і може виявитися розумним компромісом... У відповідь пан Мотренко зауважив, що “не можна бути вагітним хоч трішки”. Держслужба мусить бути однозначно відділена від політики. Службовці повинні бути захищені від того, що в якийсь момент політики поставлять перед ними ультиматум: або виконуй вказівки партійного вождя, або залишишся без роботи... Тому Держголовслужба України принципово настоюватиме саме на такому законопроекті, який його ініціатори мають намір винести на розгляд іще нинішнього складу парламенту. Це — лише ключові моменти нового законопроекту, деталі якого, без сумніву, потребують подальшого обговорення. У регіонах воно вже розпочалося. Сьогодні, 14 липня, громадське обговорення законопроекту відбувається в нас, на Волині. Про його подробиці читачі “Волині” дізнаються в одному з найближчих номерів.
