АГРАРНА НАРАДА З ПОЛІТИЧНИМ ПРИСМАКОМ

Про що говорив, перебуваючи на Волині, міністр аграрної політики України Олександр Баранівський.

Ярослав ГАВРИЛЮК

Оглянувши передові волинські господарства в рамках Всеукраїнської наради за підсумками роботи тваринницької галузі у першому півріччі цього року, міністр аграрної політики України Олександр Баранівський несподівано заявив, що ним “виконується й велика політична місія”.
— Колишня влада все робила для того, щоб пересварити Захід і Схід нашої країни, – наголосив він. – Ми подібні наради проводимо дуже часто. Представників Західної України тепло приймають на Сході, такий же щирий прийом влаштували й волиняни. Це об’єднує людей. Я переконаний, що пройде небагато часу і нас уже ніхто не буде поділяти на східняків і західняків. Ми – єдиний народ.
На питання про те, що ж його найбільше тут вразило, міністр відповів: при всіх складностях на Волині збереглися великотоварні ферми та виробництва, які розвиваються, що не в кожній області побачиш. Мовляв, селяни добре розуміють, що лопатою та конем на кількох гектарах землі тільки горба можна “заробити”. Схвально відгукнувся Олександр Баранівський з приводу того, що обласне керівництво вишукує оптимальні варіанти вирощування сільгосппродукції, аби вона була якомога дешевшою та конкурентоспроможною. Переконався керівник агропромислового відомства держави і в тому, що Волинь цього року буде з хорошим врожаєм зернових.
- Очікувати якихось дивідендів чи преференцій від приїзду того чи іншого міністра ми не повинні, – зауважив у свою чергу голова облдержадміністрації Володимир Бондар. – Демонструючи свої досягнення, ми отримали й критику з вуст міністра. На превеликий жаль, на кордоні все ще є контрабанда, хоча ми з нею дуже системно і серйозно боремося. Все це впливає на ринок м’яса та цукру.
Про підсумки роботи тваринницької галузі у нинішньому році доповідав заступник міністра аграрної політики України Віктор Пабат. За його словами, виробництво валової продукції у порівнянні з минулорічними показниками вдалося збільшити на п’ять відсотків, але якщо сільгосппідприємства примножили їх на 15,6 відсотка, то селянські господарства спрацювали гірше. При цьому доповідач різко розкритикував народного депутата України Катерину Ващук, яка 29 червня в ефірі Першого національного телеканалу висловила сумнів щодо правильності політики міністерства в питанні розвитку великотоварного виробництва м’яса. “Я особисто такої думки не розділяю і всі ми прийшли до висновку, що курс попередніх урядів на розвиток дрібнотоварного тваринництва себе не виправдав. Тому наша стратегія в тому, щоб відновити у державі великотоварне виробництво різних форм власності”, – констатував Віктор Пабат.
З цього приводу мені пригадався приїзд на Волинь у березні 1999 року тодішнього міністра АПК України Бориса Супіханова. У селі Дубове на тваринницькому комплексі передового на Ковельщині колгоспу “Україна”, де на трьох фермах надоювали молока більше, ніж в деяких районах області, його супроводжував перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Заремба, який був цього разу в президії із Олександром Баранівським. Як не дивно, але Супіханов тоді розповідав нам, журналістам, як добре заживемо, коли на селі зникнуть великотоварні господарства. Чисельний супровід чиновників піддакував високопосадовому гостю із столиці. Часи змінилися, з’явились нові віяння… Відновити ж зруйновані позиції буде дуже складно.
- Заступник міністра говорив про те, що нам негайно треба сконцентрувати поголів’я у великих господарствах. І доводити це не потрібно. Але сьогодні стоїть питання: де взяти це поголів’я? – резонно мовив генеральний директор “Укрплемоб’єднання” Олег Білозерський.
Протягом січня-червня поточного року чисельність поголів’я худоби у селянських господарствах однієї тільки Одеської області зменшилось на 33 тисячі голів, на 40 тисяч тут поменшало свиней. Лише у червні на Хмельниччині селяни вирізали 39 тисяч голів худоби, у Вінницькій області – 32 тисячі, Львівській – 29 тисяч, Рівненській – 28 тисяч, Тернопільській – 21 тисячу, Кіровоградській – 18 тисяч. Загалом же в Україні цього року індивідуальники пустили “під ніж” 248 тисяч голів ВРХ, причому на забій масово йде молодняк.
Як твердить той таки Віктор Пабат, у загальному вітчизняний агропромисловий комплекс розпочав нинішній рік, так би мовити, нижче ватерлінії. Вкрай непродуктивно працюють сьогодні племпідприємства Тернопільської, Миколаївської, Кіровоградської та інших областей. Все це разом, а також вакханалія цін на продукцію села, низька продуктивність тваринництва призвели до того, що збитки галузі за 1996-2004 роки становлять близько 16 мільярдів гривень.
“Дісталося” від міністра Олександра Баранівського академіку Академії аграрних наук України Михайлу Зубцю, який покритикував у газеті “Голос України” дії відомства щодо будівництва свинокомплексів за датською технологією. “І це якраз критикує той, хто брав найбільш активну участь у розвалі колективних господарств, великотоварного виробництва на селі”, – сказав Олександр Баранівський, наголосивши на тому, що вітчизняна аграрна наука практично не дає для села ніяких нових розробок. Міністр також розповів, що його відомство у жорсткій боротьбі відстояло позиції селян на ринку м’яса, причому не без допомоги свиней, які “походили” біля будинку уряду. Не підтримало аграрне міністерство й ввезення до України 300 тисяч тонн цукру-сирцю.
- Я не дав цього зробити, тому на мене зараз вішають усіх собак, кажуть, нібито не хочу дешевого цукру, – мовив Олександр Баранівський. – Вони ж нещирі, ті, хто хоче ввезти той цукор. Нещирість проявляється в тому, що, напевно, кораблі з цукром уже давно стоять біля берегів України. Ультиматуму мені ніхто не ставив. У мене як міністра є своя позиція. Добре це чи погано? Я захищаю свою галузь. Позиція може бути помилкова, але вона мусить бути, і якщо за неї звільнятимуть, пропонуватимуть йти у відставку, то як це буде називатися? Десь там прозвучало, ніби я написав заяву на звільнення. Абсолютно не відчуваю, що так треба вчинити. У мене ще стільки роботи, я стільки задумав зробити разом із селянами, аби мені життя вистачило.