З цієї тези розпочав громадські слухання проекту нового закону “Про державну службу” перший заступник голови облдержадміністрації, магістр державного управління Богдан Шиба...
Олександр ПИРОЖИК
З цієї тези розпочав громадські слухання проекту нового закону “Про державну службу” перший заступник голови облдержадміністрації, магістр державного управління Богдан Шиба.
Статус держслужбовця, передбачений новим законом, максимально наближений до євростандартів. Він передбачає, що держслужбовець матиме достатній ступінь захищеності — матеріальної, моральної, організаційно-адміністративної, правової. Зі слів Богдана Шиби, службовець не матиме страху ні перед ким, окрім Бога і людей. Найбільшою покарою для нього стане недовіра громадян, яким він служить; такий службовець не матиме права носити цей статус. Водночас держслужбовець має пам`ятати, що залишатиметься таким не лише на службі, а й у позаробочий час. Голова регіонального представництва Держголовслужби Валентин Малиновський наголосив: закон передбачає створення цілісного корпусу державної влади і стане ключовим для успішного проведення адмінреформи і наступного прийняття законодавчих актів про центральні органи влади та місцеве самоврядування. В законі чітко розмежовуються адміністративні та політичні посади, зокрема вводиться термін “державна політична особа”. Закон пропонує, щоб на обласному рівні такими були лише голови облдержадміністрацій. Усі решта складатимуть корпус державної служби, який не змінюється при зміні політичного лідера регіону. Стаття 38 законопроекту чітко передбачає: «Забороняється звільнення з державної служби у зв’язку із припиненням повноважень осіб, що займають державні політичні особи». Тож зі зміною губернатора вертикаль виконавчої влади в регіоні залишатиметься стабільною. У відставку йтимуть лише його заступники — згідно із законом про місцеві державні адміністрації. Новий закон ліквідує й диспропорції в оплаті праці держслужбовців, встановлює нові норми нарахування зарплатні. Щомісячні премії і надбавки не відіграватимуть значної ролі в її структурі. Оплата праці службовця складатиметься з посадового окладу, частка якого має становити не менше 70 відсотків місячної грошової винагороди, а також доплати за вислугу років та щорічної премії. Змінюється й порядок нарахування надбавок за вислугу років. Залежно від стажу держслужби, він становитиме: понад 3 роки — 10 відсотків від посадового окладу, понад 5 років — 15, понад 10 — 20 відсотків. Останнє положення викликало заперечення серед учасників громадських слухань: на думку багатьох, відсутність подальшої градації надбавок за вислугу років не стимулюватиме молодь продовжувати подальшу кар`єру на державній службі. Набувши за 10 років необхідний досвід і зв`язки, молоді люди матимуть спокусу використати приховані можливості державної служби і податися, для прикладу, на більш оплачувану роботу в бізнесові структури. А державі нічого не залишатиметься, як знову витрачати час і ресурси на підготовку нових фахівців. Не зовсім погоджуються волиняни і з новими нормами пенсійного забезпечення держслужбовців. За новим законом, право на пенсію в розмірі 80 відсотків від посадового окладу матиме кожен, хто віддав державній службі не менше 10 років. При цьому не обов`язково завершувати свій трудовий стаж на державній службі. Волиняни проти однакових “пенсійних” відсотків для тих, хто відпрацював на державній службі мінімум, і тих, хто віддав їй усе трудове життя. Тому внесли пропозицію, щоб після 20 років служби людина мала пенсію в розмірі 90 відсотків від посадового окладу. Як і під час презентації законопроекту в Києві гостро дискутувалося питання про політичну нейтральність держслужбовця. Наші політично активні земляки вбачають у цьому порушення конституційних прав громадян. Тому внесли пропозицію, щоб цю норму виписати в законі таким чином: «На період несення державної служби державний службовець призупиняє своє членство в партії». Тобто, щоб після закінчення державної служби людина могла автоматично відновити членство в партії. Загалом під час громадських слухань наші земляки висловили декілька десятків пропозицій. Усі вони спрямовані до Києва — для розгляду на аналогічних загальнодержавних слуханнях. Остаточну редакцію проекту закону, сформовану з урахуванням пропозицій спеціалістів з законопроектної роботи, зауважень та доповнень політиків, державних службовців і представників громадськості планується подати до Кабінету Міністрів 1 серпня 2005 року. А з 1 вересня ц. р. законопроект потрапить до парламенту і буде винесений на його розгляд як першочерговий.
