І хоч жнива, як сказав на засіданні прес-клубу реформ заступник голови облдержадміністрації Віталій Заремба, цьогоріч розпочалися на мінорній ноті через відсутність “зрозумілого” ринку зерна, сільськогосподарські товаровиробники не можуть допустити, аби збіжжя загинуло в полі...
Олена ДУДКЕВИЧ
Останні спекотні дні липня покликали у поле практично усіх хліборобів. І хоч жнива, як сказав на засіданні прес-клубу реформ заступник голови облдержадміністрації Віталій Заремба, цьогоріч розпочалися на мінорній ноті через відсутність “зрозумілого” ринку зерна, сільськогосподарські товаровиробники не можуть допустити, аби збіжжя загинуло в полі.
У понеділок із 151,6 тисячі гектарів зернових, які належить зібрати сільгосппідприємствам, 12,8 відсотка було вже скошено і обмолочено. Якщо порівнювати цьогорічний початок жнивної кампанії з минулорічною, то відмінність спостерігається лише у тому, що у 2004 році практично з перших днів збору врожаю розпочалась реалізація зерна. Нині ж на зерновому ринку області поки що - штиль. - Маємо надію, що Аграрний фонд, під діяльність якого вже виділені кошти, запрацює, - сказав Віталій Заремба. – До фонду планується продати сорок чотири кілограми від тонни намолоту. Крім того, тридцять сім тисяч тонн зерна піде для обласних потреб. Через КХП №2 буде заготовлятись зерно до Держрезерву. П’ять-шість тисяч тонн зможе прийняти Агрореммаш по розрахунках по лізингу. Як стало відомо, ДАК “Хліб України” днями уклала експортних контрактів на 1 мільярд 700 тисяч гривень, згідно з якими постачатиме зерно у Європу. Скажімо, пивоварний ячмінь в порту в Одесі вже сьогодні готові купити по 730 гривень за тонну. У нинішньому році Волинь вперше за останній час буде мати достатньо фуражного зерна, що дасть можливість стовідсотково забезпечити тваринницьку галузь концкормами. До речі, на одній із недавніх селекторних нарад прем’єр-міністр Юлія Тимошенко запевнила, що уряд зробить усе, аби наступні п’ять років тваринницька галузь розвивалась прогнозовано і відчула сприятливий клімат у податковому полі. Тож сільгоспвиробникам, очевидно, доведеться реально відчути, наскільки тісно зернова галузь пов’язана з тваринницькою. Виконуючий обов’язки голови Асоціації фермерів і землевласників Волині Микола Собуцький, висловлюючи своє бачення ситуації із зерном, говорив про кризу менеджменту попереднього керівництва агропромислового сектора, адже інфраструктура ринку зерна для виробників була практично невідомою. Не було системного аналізу щодо того, що потрібно сіяти і в якій кількості. До прикладу, ріпак сьогодні називають однією з найперспективніших культур у сільському господарстві, німці готові побудувати у нас свої заводи по виготовленню ріпакового дизпалива, але сільгоспвиробники, окрім лозунгів, поки що не почули, як налагодити вирощування ріпаку в наших умовах, де взяти гарне насіння в кредит, як довести зерно ріпаку до потрібної кондиції, коли на Волині відсутні елеватори і т. д. З огляду на все, ринок збуту зерна починає набувати певних визначених форм. Однак у сільгоспвиробників чимраз виникає більше запитань. Наприклад, чому зерно до Держрезерву буде прийматись за ціною, яка складатиме лише 90 відсотків задекларованої Кабміном вартості тонни збіжжя? Чому Агрореммаш прийматиме зерно в розрахунок по лізингу не за ринковою ціною, а знову ж таки по заставних цінах? Очевидно, відповіді на ці запитання сільгоспвиробники отримають ще не скоро.
